Кася Комар-Мацинська ■ ПОДІЇ ■ №12, 2020-03-22

– Правда, яку висловлюють раз – визволяє. Ненависть, яку люди приховують в собі – навпаки, проростає в закамарках душі. Саме тому нам потрібен польсько-український діалог, – заявила 7 березня підкарпатська воєвода Ева Ленярт під час заходів із вшанування пам’яті жертв села Павлокома.

Вони пройшли на кладовищі-меморіалі. Віче пам’яті жертв відбувається, як і кожного року, на початку березня. 1-3 березня 1945 року члени нерозформованих підрозділів Армії крайової вбили 366 мирних жителів Павлокоми. Меморіал пам’яті був відкритийу травні 2006 року за участю президентів Польщі та України – Леха Качинського та Віктора Ющенка.

З цього часу Павлокома є одним із місць-символів, у контексті якого наголошують на необхідності кращих польсько-українських відносин насамперед на основі історичного діалогу. Як показує ситуація зі збереженням інших місць пам’яті – на наголошуванні потреби цей діалог і закінчується. Пам’ятні заходи у Павлокомі відвідали представники польської та української влади місцевого і державного рівня.

Згадана раніше Ева Ленярт репрезентувала польську сторону. З боку України слово взяли: голова Львівської обласної адміністрації Максим Козицький, очільник Львівської обласної ради Олександр Ганущин, народна депутатка Софія Федина. Українську меншину з Польщі представляли члени перемиського відділу ОУП Марія Туцька (вона була ведучою) та голова відділу Ігор Горків. Присутній був також почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик. – Біль – це відчуття, яке викликає бажання помсти. Але це неправильно. Це дуже важливий подразник, але не через те, що на ньому треба зосереджуватися.

Біль не дає нам забути. Ми маємо пам’ятати наших героїв, які загинули в бою за достойну справу,– наголосила (у тому числі в контексті сучасних українських подій) Софія Федина. –75-ті роковини цієї великої трагедії дають нам шанс зробити нові висновки. Перш за все ми раді, що таке вшанування відбувається на території Польщі – країни, яка є нашим найближчим партнером у протидії агресії Російської Федерації. А по-друге – ми маємо усвідомлювати, що, окрім України, нас, українців, ніхто не буде боронити. Нам неймовірно пощастило, що сьогодні є незалежна держава, яка нас захищає. Але й ми маємо захищати її. Слава Україні. Героям Слава.

– Дякуємо, що приїжджаєте сюди кожного року і пам’ятаєте про це місце, – сказав голова перемиського відділу Об’єднання українців у Польщі Ігор Горків. – Стоячи тут, я часто думаю, що робити, аби ця пам’ять нас не розділяла, щоб ми зробили для себе якісь висновки із тих трагічних подій. Мені здається,що найкращий шлях – це визнати, що українці, які тут спочивають, є жертвами, про які має пам’ятати не лише український народ.

І навпаки – що пам’ять про могили, у яких лежать поляки, не має належати тільки полякам. Найкращий спосіб подолання цієї важкої історії – визнати, що це наші спільні жертви, що їм належить наша спільна пам’ять. У 1940-х роках люди гинули тому, що були поділені за національністю. Проте вони помирали на землі, яка була їхньою спільною батьківщиною. І про це сьогодні треба пам’ятати.

Після завершення пам’ятних заходів у Павлокомі учасники поїхали на молебень до Явірника-Руського, а згодом – до Млинів, де на могилі отця Михайла Вербицького відбулася панахида.

Фото авторки статті

Поділитися:

Схожі статті

Комітет Держбезпеки СРСР проти Організації українських націоналістів: документи та свідчення

Ярослав Присташ ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №19, 2020-05-10 Я з великою цікавістю взявся до читання зібраних Василем Даниленком документів про ставлення комуністичної влади...

Коментарі

  1. Слава Ісусу Христу Слава Україні – Вічная Пам’ять всім Героям – Стефан Скірка Корчова Польща з Парафії УГКЦ в Кобильниці Волоський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*