ПОДІЇ ■ №10, 2019-03-10

2 березня, як і щороку о цій порі, відбулося вшанування пам’яті українських жертв села Павлокома, а також – молитва за мир в Україні в Явірнику-Руському та панахида на могилі композитора гімну України, отця Михайла Вербицького, в Млинах. У заходах взяли участь українці з Перемишля та околиць, а також гості з усіх районів Львівської області.

Панахиду в Павлокомі очолив митрополит УГКЦ в Польщі Євген Попович. Серед інших гостей урочистостей були голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, віце-воєвода Підкарпатського воєводства Люцина Позгаліч, радник посольства України в Польщі Василь Зварич, заступниця голови Тернопільської облжержадміністрації Світлана Безпоповцева, голова Об’єднання товариств депортованих українців Закерзоння Володимир Середа, генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Павлокома

Володимир Середа – голова Об’єднання товариств Закерзоння: «Уявляю собі беззахисну Павлокому, воістину беззахисну. Адже навколо Павлокоми, так склалось історично – кільце польських населених пунктів. Тут не було навіть самооборони. У відповідь на спроби звернутися до інших українських сіл, місцеві відповіли – хто буде нас тоді захищати? Бо небезпека була всюди.

Тому Павлокома – це також символ трагедії всього Надсяння. Ми знаємо про трагедії сіл Малковичі, Пискоровичі, Ожанни та інших. Не буду перераховувати страшні історії сіл Любачівщини, Холмщини, проте, вшановуючи тут пам’ять жертв Павлокоми, ми згадуємо всіх невинно убитих у той трагічний час. Маємо на увазі також місця, де немає меморіалів, як у Павлокомі. І з року в рік свідків, які могли б допомогти знайти місця поховань, стає все менше.

Я приніс із собою книгу відомого українського історика у Польщі – доктора Євгена Місили. Це – книга документів, хороший матеріал для дослідників цієї теми. На її обкладинці зображені два ґудзики. Коли на цьому кладовищі в 90-х роках велися поверхневі розкопки, археологи знайшли, серед іншого, ось ці жіночі ґудзики. Це унаочнення відповіді на питання про те, хто тут загинув – жінки, підлітки, люди похилого віку.

Тому на нашому та на молодших поколіннях лежить відповідальність за те, аби гідно вшанувати пам’ять тих невинних селян, яким ця земля споконвіку була хлібом насушним, яку віками обробляли вони своїм потом та захищали своєю кров’ю».

Млини

Василь Зварич – радник-посланник Посольства України в Польщі: «Коли отець Михайло Вербицький писав музику до гімну, незалежна Україна була лише мрією. Мало хто знає, що ця мелодія вперше прозвучала 10 березня 1865 року в Перемишлі. Сьогодні у нас є незалежна українська держава, і ми маємо змогу всі разом співати гімн на могилі його композитора. Цей гімн та це місце єднає українців, розкиданих по всьому світу.

Я радий, що є серед нас друзі-поляки, дуже їм за це дякую. Ми маємо зробити висновки з нашого минулого та почати сьогодні писати спільну історію, історію миру. Бо нам зараз немає що ділити (…).

Стоячи на цьому святому місці, я переконаний, що так воно і буде. Колись отець Михайло Вербицький писав музику до гімну і не був впевнений, коли існуватиме незалежна Україна. Вона таки відбулася. Так само ми – Україна разом із Польщею – будемо в об’єднаній Європі, в мирі та злагоді, й покажемо всьому світу приклад того, як два великі народи, що мають страшну спільну історію, можуть перебороти амбіції і стереотипи, подати один одному руки та разом іти вперед».

3 березня 1945 року в Павлокомі розстріляно 366 українців – жителів села.

Поділитися: