Петро Андрусечко ■ УКРАЇНА ■ №28, 2019-07-14

Кампанія до парламентських виборів, запланованих на 21 липня, увійшла до фінальної стадії. Останні передвиборчі опитування показують, що партія Володимира Зеленського, «Слуга народу» залишається лідером виборчої гонки. Разом з нею шанси увійти до парламенту мають чотири політичні сили.

Фото з uk.wikipedia.org

Згідно з опитуванням, опублікованим 4 липня, за «Слугу народу» готові проголосувати 42,3% тих, хто піде на вибори. На другому місці з результатом 13,4 % опинилась «Опозиційна платформа – За життя». Третє місце посіла «Європейська солідарність» (8,3%), за ними йдуть партії «Голос» (7,2%) та «Батьківщина» (7,2%). Втім, остаточні результати все ще будуть змінюватись, ймовірно, адже до початку виборів ще два тижні. Сезон відпусток також може вплинути на результат.

Виборчий поспіх

Безперечно, подібна розстановка сил – це наслідок того, що кампанія відбувається у дуже скорочений термін через достроковість виборів. Планові вибори повинні були пройти у кінці жовтня. Однак після того, як Володимир Зеленський переміг на президентських виборах, його оточення вирішило діяти активно. Прискорення виборів зіграло б на користь команди Зеленського, поки їх електорат все ще перебуває у стадії емоційної мобілізації під впливом президентської перемоги. Проведення виборів у жовтні загрожувало частковою втратою підтримки – протягом місяця партія «Слугу народу» вже тратила кілька процентів підтримки.
З другого боку, нинішня більшість у Верховній Раді навряд є не надто зацікавленою у співпраці з новим президентом. Інавгурація Зеленського пройшла лише через 29 днів після другого туру. А на наступний день після цього, 21 травня, президент призначив дострокові вибори (21 липня).
Президентська команда стверджувала, що коаліція у нинішньому парламенті вже тривалий час не існує. Але члени коаліції не мали наміру здаватися і 24 травня депутати від «Народного фронту» подали до суду позов з проханням визнати неконституційним указ президента. Протягом певного часу дострокові вибори залишались під питанням. Але коли активну виборчу кампанію розгорнув основний противник Зеленського Петро Порошенко з його партією «Європейська солідарність», стало зрозуміло, що рішення суду буде на користь президента.
11 червня Конституційний суд почав розглядати позов, а 20 червня визнав законним указ президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради. І таким чином дав сигнал відкритій виборчій кампанії, хоча партії вже встигли зібрати свої сили і представити виборчі списки з кандидатами. І це не дивно, тому що партії мали лише місяць до 25 червня для реєстрації кандидатів.

З інтернету до парламенту

Партія «Слуга народу» була зареєстрована наприкінці 2017 року, але у ЗМІ вона з’явилася у 2018 році одночасно з кандидатом на пост президента Зеленським. Незважаючи на те, що партія залишалася віртуальною, вона набула популярності.
9 червня «Слуга народу» провела з’їзд у своєму стилі (який було встановленого під час президентських виборів командою Зеленського), а саме, у Київському ботанічному саду. На з’їзді були представлені перші 100 кандидатів з партійного списку та декілька кандидатів у одномандатних округах. Пошук потрібних кандидатів виявив проблеми. Так чи інакше, з’їзд був перенесений на один день.
На першому місці в партійному списку опинився керівник партії Дмитро Разумков, на другому – представник президента у парламенті і головний ідеолог «Слуги народу» Руслан Стефанчук. Третє місце посіла Ірина Венедиктова, яка в команді Зеленського відповідає за реформування судової системи. У першу десятку увійшли Галина Янченко, яка займається антикорупційною діяльністю, та Олександр Ткаченко – генеральний директор телеканалу 1 + 1, який належить олігарху Ігорю Коломойському.
Присутній на з’їзді президент визнав, що для ретельної перевірки кандидатів не вистачило часу, а партія частково проводила набір через свій веб-сайт. Зеленський звернувся до журналістів та громадськості з проханням допомогти знайти будь-яких нечесних осіб у списку партій. Він також застеріг, що такі особи будуть виключені зі списку кандидатів. І дійсно, 12 червня зі списку були видалені три людини. Через день опублікували повний партійний список кандидатів (201 людина).
Портал Liga.net, який ретельно проаналізував усі імена, розділив їх на кілька категорій. 35 кандидатів відносяться до 95 Кварталу і міста Кривий Ріг, звідки походить президент. Група експертів і реформаторів, які раніше не мали досвіду роботи у великій політиці, налічує близько 50 осіб. Малий та середній бізнес представлений близько 45 кандидатами. Найменш чисельною виявилась група, пов’язана з олігархом Ігорем Коломойським – лише кілька осіб. Але найбільше людей Коломойського помітили серед кандидатів від «Слуги народу» в одномандатних округах.

Реваншисти

Ще більше хвилювань викликає участь у виборах кандидатів від партії «Опозиційна платформа – За життя» (друге місце у соціологічних опитуваннях). Це відверто проросійська політична сила, у партійному списку якої можна знайти безліч відомих осіб з Партії регіонів (тих, хто не втік до Росії).
Перше місце у цьому списку належить Юрію Бойко, який у президентських виборах зайняв четверте місце. В період Януковича Бойко був віце-прем’єр-міністром і міністром енергетики і прославився скандалом під назвою «Вишки Бойка». Мова йшла про закупівлю у 2011 році морських бурових установок за ціною, вдвічі вищою за реальну. Незважаючи на чимало доказів, Генеральна прокуратура у 2017 році вирішила, що Бойко не винен у цій справі.
Але ще більше питань, ніж участь колишніх представників «Партії регіонів», викликає присутність кума президента Росії Віктора Медведчука. Це велике повернення до великої політики сірого кардинала часів президентства Леоніда Кучми (Медведчук тоді очолював адміністрацію президента).
Після Революції гідності, здавалося б, для таких відкрито проросійських політиків в Україні немає місця. Тим не менш, Медведчук не лише працює без проблем, але й розширює свій бізнес і вплив на ЗМІ. У червні виявилося, що до медіахолдінгу, яким офіційно керує його бізнес партнер Тарас Козак, увійшов телеканал ZIK (до холдингу також входять телеканали 112 і NewsOne).
Можливо, що у новому парламенті «Платформа», будучи найбільшою опозиційною силою, отримає посаду віце-спікера.

Колишній президент, колишній прем’єр і рок-зірка

Петро Порошенко після поразки на президентських виборах вирішив очолити партійний список «Європейської солідарності» (подібно, всупереч порадам оточення).
До списку також увійшли голова Верховної Ради Андрій Парубій і віце-спікерка парламенту Ірина Геращенко. Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв і заступник голови місцевого самоврядування Ахтем Чийгоз також увійшли до першої десятки.
«Європейська солідарність» лідирує у візуальній рекламі в регіонах. Можна припустити, що, як і у випадку з президентськими виборами, нинішня кампанія буде також найдорожчою. Але максимум, на що може розраховувати партія колишнього президента, це третє місце.
Результат «Солідарності» зменшився через лідера групи «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука. Багато його прихильників були ображені тим, що Вакарчук відмовився від участі у президентських виборах. Однак популярний співак вирішив, що більше не може стояти осторонь великої політики.
Парламентську партію очолює сам Вакарчук, за ним – колишня заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Клименко. Третє місце отримала ІТ-менеджер компанії Ring Ukraine Кіра Рудик. Український стартап, який займається розробкою інтелектуальних систем безпеки для будинків, був куплений в лютому 2018 року компанією Amazon за $ 1 мільярд. У першу десятку голосів також увійшли Олександр Устинов з Антикорупційного центру та виконавчий директор Transparency International Ярослав Юрчишин.
На думку багатьох, це найкращий список кандидатів. В даний час Вакарчук з кандидатами від партії «Голос» гастролює по регіонах України. Але й тут не обійшлось без спірних моментів. Під час презентації партії та її кандидатів проводились концерти. Критика задають питання, чим концерти Вакарчука відрізняються від концертів «95 Кварталу» під час кампанії Зеленського?
Юлія Тимошенко після гучної поразки на президентських виборах на парламентських вирішила не експериментувати і зробити ставку на старі партійні та довірені кадри плюс віддати частину місць в списку спонсорам партії. Це дає їй можливість сформувати власну фракцію у Раді.

Ті, хто за бортом

Якщо на завершальному етапі виборчої кампанії не станеться диво, то партії, чиї лідери на президентських виборах отримали непогані результати, залишаться поза парламентом. Практично позбавлена шансів пройти виборчий поріг «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, який 31 березня у першому турі президентських виборів отримав 6,91% голосів. Зараз за його партію готові проголосувати лише 2,4% виборців.
Аналогічна ситуація у партії «Сила і честь». Лідер партії Ігор Смешко став свого роду темною конячко. на президентських виборах. Незважаючи на хороший початковий старт, його партія має лише 3,8% підтримки. Не допомогло йому й те, що журналістську команду Смешка очолив шоумен в журналістиці Дмитро Гордон, який фактично створив кандидата в президенти Ігоря Смешка.

Скандали, брудна кампанія

Центральна виборча комісія зареєструвала кандидатами у народні депутати на вибори Андрія Клюєва, колишнього голову адміністрації президента Віктора Януковича, а також одіозного блогера Анатолія Шарія, що викликало чимале обурення. 2 липня на Майдані Незалежності відбувся протест проти рішення ЦВК. Врешті-решт, реєстрацію було скасовано, але несмак залишився.
Найгірша ситуація спостерігається у одномандатних округах. Деякі кандидати використовують підкуп виборців у своїх кампаніях. Але замість гречки тепер пропонують більш розкішні товари або безкоштовні медичні огляди, або фестивалі чи концерти.
У виборчих округах також використовуються найбрудніші технології – зокрема, виставляють кандидатами двійників (у деяких округах можна зустріти декількох однойменних кандидатів).
З огляду на кількість кандидатів у одномандатних виборчих округах і обмежений час, практично неможливо передбачити, хто увійде до нового парламенту саме за мажоритарними округами.
Вибори до Верховної Ради 21 липня завершать цьогорічний виборчий цикл, однак вони ж знаменують початок нового політичного сезону, результати якого прогнозувати дуже складно.

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii, Україна

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*