Орися Оринич: іконотворчість для мене – як молитва

Георгій Вікторовський ■ ГРОМАДА ■ №17, 2019-04-28

Ікони молодої української художниці з Ґданська Орисі Оринич не можуть не хвилювати. Вони водночас теплі та барвисті, з сильною енергетикою. Лики святих, які малює Орися, наштовхують на роздуми про те, якою повинна бути людина. Їхні добрі очі дивляться просто в душу, лагідні риси глибоко зворушують і запрошують до молитви.

Орися Оринич Фото Георгій Вікторовський

Орися, що надихнуло тебе на це захоплення?

Ще з дитинства я відчувала потребу йти дорогою віри. Усе почалося з майстер-класів із іконопису (писання ікон), організованих священником Ярославом Романом. Мені тоді було лише 14 років, а вже у 18 років я почала писати ікони на замовлення, в подарунок, для церков тощо.

Які образи ти малюєш?

Усі мої образи дуже різноманітні. Це і святі, і блаженні, також пишу ікони власної версії із фотознімків, які вперше стають іконами. Все, що люди забажають та з чим до мене прийдуть, я стараюсь реалізувати.

У якій техніці ти виконуєш свої роботи, до якого стилю вони належать?

Мої ікони – не тільки традиційні чи модерні. Я поєдную різні стилі, але на мою техніку вплинув саме візантійський. Пишу темперою з вином та яйцем. Отже, традиційна форма  в моїх іконах збережена, але сам стиль не є однаковий.

Орисю, скільки ікон ти вже створила?

Я пишу приблизно 15 ікон на рік, але буває менше або більше. Усе залежить від розмірів роботи, а також від того, скільки часу я потребую на одну конкретну ікону. Якщо говорити про весь час самостійного іконописання, то мною було створено приблизно 70 робіт.

Фото з facebook.com/orysia.orynycz

Чи є твої ікони в якихось церквах?

Найчастіше я роблю ікони для людей на подарунки чи просто на замовлення: на шлюб,   хрестини тощо. Дехто замовляє ікони, щоб поїхати з ними на рідні землі, занести до церков. Але найбільшим моїм досягненням є те, що коли я написала три великі ікони до костелу в Старогарді-Ґданському, отцю священику так сподобалися мої праці, що він захотів їх мати у своїй парафії. Вони поки ще в приходстві. Костел уже закінчують будувати, і моя ікона буде на вівтарі, а Іван Павло другий і сестра Паустина – на стінах.

Чим ти надихаєшся, коли малюєш ікони?

Перш ніж починаю писати ікону, я надихаюся молитвою. Є спеціальні молитви, з яких починається писання ікони. Найчастіше слухаю якусь літургійну музику або українські пісні, можу молитися й дуже часто плачу при цьому, бо це викликає багато емоцій. Для мене це особлива форма молитви, оскільки відчуваю,  що я поєдную свій талант і те, що в глибині моєї душі. Як сказав Ісус Христос – щоб не закопувати свої таланти, а тільки їх розвивати. Тому в мене є неймовірна можливість об’єднати все це, і я бачу, що з кожним роком роблю це більш досконало. Іконописання дає мені духовний розвиток.

А крім ікон ти ще щось малюєш?

Раніше малювала, але зараз зосередилася саме на іконописі, тому що в цьому маю найбільше досвіду і мені це найбільше підійшло.

Орисю, розкажи про свої плани на майбутнє,  пов’язане з іконописом.

Зараз дуже багато робіт я роблю на замовлення, саме тому в мене не вистачає часу, щоб написати ікони для самої себе, щоб їх можна було десь виставити та презентувати. Але думаю, на канікулах зможу зробити власні ікони та представити їх тут, у Ґданську. Я хочу висловити свою думку, свій погляд на це. Великою мрією є також бажання написати ікони для рідної  церкви, щоб просто залишити про себе якусь згадку на цьому світі.

Фото з facebook.com/orysia.orynycz

Чи крім іконопису маєш ще якісь захоплення?

Так, я дуже люблю верхову їзду. Також співати українські пісні й танцювати. Взагалі мене сильно надихає фольклор. Усе, що пов’язано з українською традицією, – чи то пісні, чи танці, – займає дуже велику частину в моєму житті.

І на останок, про що ти найбільше мрієш?

Моя найбільша мрія – відвідати святу землю Єрусалим. Напевно, це буде через декілька років. Хочу провести там принаймні два тижні, надихнутися цим місцем. Крім того, хотіла б записати компакт-диск із піснями власного виконання, щоб залишився на майбутнє як подяка для людей, які мене люблять та хотіли цього від мене.

Поділитися:

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*