НОВИЦЬКИЙ пленер іконопису

Анна Коженьовська-БігунКУЛЬТУРА2010-01-22

{mosimage}

Перед святами Різдва Христового Варшава могла побачити виняткову експозицію: 15 грудня в Домі полонії відбувся вернісаж виставки ікон, створених під час І Міжнародного пленеру іконописів у Новиці в Низькому Бескиді.

Серед організаторів цих заходів було Товариство друзів Новиці, засноване 2000 року, коли органи місцевого самоврядування вирішили ліквідувати початкову школу в Новиці, одну з найменших у Польщі. Тоді мешканці зареєстрували товариство, яке мало закласти громадську школу. Пізніше, 2004 р., цю школу перейняло Об’єднання лемків, а Товариство друзів Новиці зосередилося на культурній діяльності.

Зараз воно займається рятуванням об’єктів малої архітектури, старих цвинтарів з часів Першої світової війни, а також організуванням міжнародних Театральних зустрічей „Інновиця”, які відбувалися вже двічі.
У вересні 2009 р., спільно з Братством греко- католицької молоді „Сарепта”, товариство влаштувало майстерню іконопису. Було це своєрідне продовження співпраці з видатною художницю Малґожатою Давидюк з перемиської реставраторської майстерні. А почалося все від ікони для церкви Архангела Михаїла на Прислупі, яку М. Давидюк написала на замовлення Товариства друзів Новиці. Пізніше відбулася індивідуальна виставка ікон мисткині, а зараз вона стала художнім комісаром пленеру іконописів, розділяючи цю роль з професором Романом Василиком – завідувачем кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Почесний патронат проектові надали митрополит перемисько-варшавський архієпископ Іван Мартиняк та генеральний консул РП у Львові Ґжеґож Опалінський.
Темою і метою пленеру було наближення візерунку Христа. У заняттях взяло участь п’ятнадцять митців з Польщі, Словаччини та України. На думку голови Братства „Сарепта” отця Івана Піпки, Новиця є ідеальним місцем для писання ікон, бо тут людина вміє відкрити свою велику тугу за священним. Два тижні, коли митці перебували разом у Новиці, були для них часом не лише здобуття мистецького досвіду, а передусім релігійного. Акт творення міцно пов’язався з молитвою і духовним розвитком. „Кожна з ікон була писана майже навколішки”, – каже о. Піпка, і додає, що в сьогоднішньому комерціалізованому світі таких ікон уже практично немає. Їх виробляють масово, без релігійних роздумів. У Новиці кожен день починався молитвою і нею ж завершувався. Останнім акордом була спонтанна молитва серед готових уже ікон, яка виникла з внутрішньої потреби іконописців.
Результатом праці учасників майстерні є ікони, створені з дотриманням усіх канонічних принципів: „Спас Нерукотворний”, „Спас на престолі”, „Христос Пантократор”, „Христос Архієрей” та багато інших. Першими їх могли побачити в місцевій каплиці жителі села Новиці. Пізніше виставку експоновано в Музеї Никифора в Криниці. У грудні вона приїхала до Варшави, а в планах організаторів залишається ще Перемишль і Львів. Темою наступних зустрічей буде образ Богоматері.

„Наше слово” №4, 24 січня 2010 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Культура

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*