В Перемишлі презентували проект «Локальна історія»

Вівторок, 25 Лютого 2020, 11:50

«Локальна історія» – це один із якісних журналістських проектів, що діють останніми роками в Україні. Над ним працює низка істориків та журналістів, які з січня 2018 року кожного місяця випускають новий номер видання. 21 лютого в Народному домі журнал презентували для українців у Перемишлі. Захід відбувся за участі головного редактора Віталія Ляски (інтерв’ю з ним читайте в «НС» №37, 2019-09-15), автора ідеї Тараса Чолія та співзасновника «Локальної історії» Івана Сприня.

Наразі журнал не має конкурентів – не лише з огляду на якість та зміст текстів, а й тому, що в Україні в принципі не має інших друкованих видань на історичну тематику. Отож тираж «Локальної історії» – 1500 примірників – треба розглядати як успіх, який дає надію на майбутнє. Кожен номер журналу має свою головну тему – наприклад, останній, від лютого 2020 року, присвячений історії та сучасній складній політичній ситуації Донбасу. Тексти мають здебільшого науково-популярний характер, їхні автори та редактори намагаються, щоб стиль був легким, подаючи непростий зміст у доступний спосіб. До цього також апелює назва журналу.

–  «Локальна історія» – не тому, що ідеться про Галичину (головна редакція знаходиться у Львові), і не тому, що Галичина знову щось «нав’язує» Центральній чи Східній Україні, – дещо кепкуючи, пояснює Віталій Ляска. – Локальна – тому, що зміст наших статей має бути близький читачеві та викликати в ньому емоційну реакцію.

Треба сказати, що це вдається зробити також серед українців в Польщі, оскільки чи не кожен номер журналу містить теми, пов’язані з українським Закерзонням.

– Хоч у нас ще небагато передплатників у Східній Україні, зацікавлення нашим виданням там також зростає, – переконує Іван Спринь. – Найбільше примірників «Локальної історії», звісно, продається у Львові та Києві, але за допомогою мережі книгарень «Є» нові номери відправляємо також у Харків, Суми, Дніпро. Це, може, ще невелика кількість, але з чогось треба починати.

Слід згадати, що проект існує завдяки постійній підтримці локальних меценатів. Проте дуже важливо, що весь друк – що є одним із найбільш дорогих етапів виробництва журналу – забезпечують із коштів, отриманих від продажу газети.

Після зустрічі перемишляни мали змогу не лише придбати номери «Локальної історії», але і стати її новими передплатниками.

– Аж хочеться підтримувати цю справу, – сказала одна з учасниць зустрічі. – Журнал не лише цікавий, але й дуже красиво надрукований, добре продуманий – аж проситься читати.

Ті, хто не мають змоги передплачувати «Локальну історію», можуть слідкувати за окремими публікаціями на сайті проекту:  http://localhistory.org.ua/

Фото – Кася Комар-Мацинська

Поділитися:

По темі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*