Наше слово

Дах спаленого будинку, а поруч придорожня капличка – так виглядає пам’ятник “Жертвам українських націоналістів 1939-1947 років” на Центральному кладовищі у Щеціні. Його відкриття заплановано на 9 лютого.

Пам’ятник зведено завдяки співпраці товариства “Східні креси, спадщина і пам’ять” та відділення Інституту національної пам’яті (ІНП) в Щеціні. Згідно з ідеєю співавторів, пам’ятник має увічнити пам’ять тисяч поляків – мешканців Волині та Галичини, жертв геноциду, скоєних у 1939-1947 роках членами українських націоналістичних організацій ОУН-УПА.

«Дах пам’ятника позбавлений покриття і має символічні шрами – западини з назвами місць, звідки походить земля з прахом убитих предків, привезена і насипана під пам’ятник», – ідеться на сайті ІНП. Зазначається, що дата відкриття пам’ятника не випадкова.

«9 лютого 1943 року в польській колонії Паросля Перша (ґміна Антонівка, сарненський повіт) підрозділ УПА здійснив перше колективне й організоване вбивство польського населення. 173 поляків убили з особливою жорстокістю. Злочин у Парослі вважається початком волинського геноциду, хоча окремі вбивства поляків вже відбувалися раніше» – повідомляє ІНП.

Автор пам’ятника – викладачка Кошалінської політехніки, проф. Катажина Радецька. За формальне і правове виконання будівництва та нагляд за роботами відповідало відділення Бюро увічнення боротьби та мучеництва у Щеціні.

Нагадаємо, нещодавно з’явилася пропозиція поставити пам’ятник жертвам Волинської трагедії у Команчі (Підкарпатське воєводство). У селі з багатою українською історією мав би бути зведений меморіал, який протягом останніх двох років викликає неоднозначну реакцію в суспільстві і від якого відмовилися вже кілька міст у Польщі.

Поділитися: