Триває голосування за найкращу фольк-платівку року в Польщі

Четвер, 21 Березня 2019, 14:57

Розпочалося голосування у інтернет-конкурсі «Вірту@льні гуслі» («WIRTU@LNE GĘŚLE») на найкращу фольк-платівку 2018 року в Польщі. У конкурсі беруть участь також українські та лемківські гурти і музичні проекти. Голосування триває до 30 квітня.

Це інтернет-опитування проводиться від 2003 року. Щороку в голосуванні бере участь кілька тисяч людей. Цього року в конкурсі беруть участь 104 музичні колективи, серед яких вісім у своєму репертуарі мають українські та лемківські твори або для яких натхненням стала українська народна музика. Усю інформацію про правила голосування можна знайти тут.

«Черемшина». («Тęsknota»).  Альбом вміщає деясть відомих носталгійних українських пісень, які гурт упродовж свого існування виконує на різних концертах. Це, між інішими, пісні «Калина Малина», «Чорономорець», «Маірічка» тощо. «Черемшина» – це один з відоміших фольклорних колективів з Підляшшя. Від самого початку існування ансамблю, його репертуар складається, переважно, з народних пісень польсько-білорусько-українського прикордоння, виконувані на підляському діалекті, під акомпанемент голосу та різних музичних інструментів (акордеон, бас-балалайка, цимбали, словацька фуяра, мандоліна, гітара, скрипка, сопілка, ударна установка). Ансамбль був створений у 1993 р, за ініціативи Варбари Кузуб-Самосюк, у селі Черемха на Підляшші.

«Ruty Uwite». («Пісні жінок») – цю збірку творять лемківські пісні з території Карпат, які були записані видатними етнографами: Оскаром Кольбергом та Романом Рейнфусом. Альбом колективу «Ruty Uwite» вміщає 15 композицій, серед яких «Літат пташок», «А там долом», «Понад гори високії» тощо. Гурт творять (майже) самі жінки, серед яких відома лемківська співачка Юлія Дошна, яка має звання „Заслужена артистка України”.

«Міцкевич-Стасюк-Гайдамаки». Платівка під таким заголовком, яку записав український етно-рок-гурт «Гайдамаки» разом з польським письменником Анджеєм Стасюком, вміщає 10 пісень. Проект створений на основі збірки «Кримські сонети» одного із найвидатніших польських поетів Адама Міцкевича. Зробити сучасний переклад вірша Адама Міцкевича «Акерманські степи» музиканти запросили одного з найвідоміших українських письменників Юрія Андруховича. До проекту погодився приєднатись теж польський письменник Анджей Стасюк. Дуже швидко виявилося, що українсько-польська співпраця завершиться успіхом. Впродовж року проект був презентовний на багатьох літературних та музичних фестивалях, зокерма на найбільш легендарному рок-фестивалі «Jarocin Festiwal 2018».Нагадаємо, що за цю палтіву «Гайдамаки» отримали свій другий «Золотий диск» у Польщі. Альбом був номінований цього року на польську премію в галузі музики «Фридерик».

«Співи нашого роду». Це музичний проект молодих лемків з Польщі та русинів зі Словачини. Альбом містить 14 композицій (а також одну пісню-бонус). Серед них, зокрема, є пісні «Гори мої» та «Ой западай сонечко» зі збірки Ярослава Полянського, композитора та диригента, який змалку захоплювався лемківськими народними пісенними творами, записував їх, а на основі власної збірки підготував магістерську роботу. Обробки цих лемківських пісень друкувалися кілька років на лемківській сторінці «Нашого слова». На диску є також композиції, яких учасники проекту навчилися від своїх дідів або які співають у їхніх рідних домівках. Ідею музичного проекту придумали Григорій Суханич, а також Данко Старинський та Михайло Ґожинський, які співають і грають на акордеонах. В альбомі почуємо ще кілька інших інструментів та голосів, зокрема жіночий.

«Толгаї». («Мама Ворхола»). Це п’ятий альбом польсько-української формації «Толгаї». Містить відомі українські та лемківські пісні, аранжовані гуртом, в яких звучать архівні записи співу Юлії Ворхол, матері відомого художника Енді Ворхола. До диску входить також опрацювання пісні американської рок-формації «The Velvet Underground», продюсером якої був Енді Ворхол. Платівка «Мама Ворхола» є четвертою в дискографії гурту. Вона з’явиться у продажу восени. Деякі пісні з творчості гурту використано в серії «Ватага», про польсько-українське прикордоння. Інспірацією для творчості гурту є музична традиція лемків і бойків, які жили у Бескидах до виселення у 1947 році. Вокалісткою «Толгаїв» є українка зі Сянока Марія Юрчишин-Кулик. Альбом був номінований цього року на польську премію в галузі музики «Фридерик».

«Еней». («Kolędy pod wspólnym niebem»). Минулого року польсько-українська команда випустила збірку традиційних колядок та пасторалів на польській та українській мовах під назвою «Різдвяні колядки під спільним небом». В альбомі поміщено 13 колядок. Серед них є українські. Команда “Еней” ще раз у своїй музичній пригоді використовує різні стилі, а тому числі фолк, ска, реггі, джаз. Музика гурту – це альтернативний рок, який інспірований українською народною музикою, оскільки троє членів гурту мають українське походження.

«Лугом, лугом понад Бугом». Альбом є прикріплений до книги Кшиштофа Ґорчицико, “Лугом, лугом понад Бугом. Традиційна музика Полісся Любельського та його виконавці”. Книга і альбом – це повний збірник знань про музикантів і співаків кількох поколінь, найдавніші народжені ще у ХІХ столітті і для яких ці пісні були частиною їхнього життя. Диск містить більше 60 неопублікованих записів з університетських архівів, сімейних колекцій та польових досліджень авторів: весільні та любовні пісні, пісні співані на Різдво та інших подій, танцювальні мелодії у виконанні скрипалів та гармоністів. Пісні на записі є свідченням культури прикордоння, де польська мова та місцевий український діалект переплетені та пов’язані між собою. Частина матеріалу – це результат роботи декількох молодих дослідників-виконавців, для засвоєння відомих пісень з архівних записів. Крім записів музикантів, на альбомі з’являються звуки природи. Багато з цих музичних записів було зроблених в хатах або на подвірях, тому у записах зявляються звуках ревіння корови, плескоту лелек або співу птахів.

«Народні релігійні пісні з Підляшшя. Ч. ІІ» Альбом є результатом пошуків та дослідження народно-релігійного репертуару – католицького та православного – на Підляшші. Це також продовження роботи, представленої в альбомі «Народні релігійні пісні з Підляшшя. Ч. ІІ». Всі пісні та спів були записані в хатах виконавців та сільських світлицях. Там, де це можливо, представлені багатоголосне виконання пісень, щоб показати і зберегти повне її звучання. Деякі з них, хоча були співані зі співників, зберігають специфіку місцевого діалекту. Альбом містить  27 пісень. На платівці можна почути зокрема Віру Нічипорук та її племінницю Валентину Троц зі села Малінники. Обидві співають у місцевому гурті “Малинки”. Пані Віра – одна з найвидатніших співачок з Підляшшя.

Під час конкурсу можна вибрати і найцікавішу обкладинку платівки, яка найбільш вдало передає дух музики. Учасники голосування за найкращу платівку також отримають нагороди. Переможці будуть визначені шляхом жеребкування. Призера конкурсу «Вірту@льні гуслі» буде оголошено на сайті конкурсу.

Нагадуємо, що першим його лауреатом 2003 р. став альбом підляського гурту «Черемшина», 2006 р. – спільна платівка «Гуцульські музики» групи Оркестру св. Миколая і капели Романа Кумлика «Черемош», 2009 р. – спільна платівка польського гурту «VoVo» та київських «Гайдамаків», тираж якої (10 тис. примірників) розпродано у Польщі протягом двох тижнів від прем’єри.

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*