Наше слово

Польський Сейм приянв 20 липня ухвалу, якою встановлюється 2019 рік роком Анни Валентинович. Відома громадська діячка  та співзасновниця профспілки «Солідарність» нардилася в українській сім’ї на Волині.

В проекті ухвали відзначаються її заслуги щодо «створення великого руху “Солідарність” та відновлення незалежності Польщі» і віддається шану її «стійкій позиції». 15 серпня 2019 року минає 90-річчя з дня народження опозиціонерки. «За» проголосовало 302 депутати Сейму, проти був 51 депутат, 44 утрималися.

Довідково за даними “Історичної правди”:

Анна Валентинович у 1978 році взяла участь у створенні в Польщі не визнаних владою вільних профспілок, за що була переслідувана комуністичними спецслужбами. 8 серпня 1980 — після 30 років праці на виробництві і за 5 місяців до пенсії Анну Валентинович звільнили з роботи в корабельні. Це стало приводом до початку страйку 14 серпня на корабельні ім. Леніна, в процесі якого виникла незалежна профспілка «Солідарність» . Першим пунктом вимог страйкарів було поновлення Анни Валентинович на роботі. Невдовзі після неї з роботи звільнили й Леха Валенсу.

Після введення в Польщі воєнного стану (13 грудня 1981 р.) її інтернували. За організацію страйку в грудні 1981 р. була засуджена в березні 1983 р. до 1,5 року позбавлення волі (умовно). Через продовження опозиційної діяльності відбула ув’язнення з грудня 1983 р. до квітня 1984 р.

Анна Валентинович відзначена багатьма державними нагородами, “Медалею Свободи”, яку отримала у 2005 р. з рук президента США Джорджа Буша. Загинула в катастрофі польського президентського літака 10 квітня 2010 поблизу Смоленська.

Анни Валентинович народилася на нині неіснуючому хуторі біля с. Сінне (Рівненщина) в багатодітній українській селянській родині штундистів Назара та Приськи (уродженої Пашковець) Любчиків. Батько мав 5 дітей від першого шлюбу, від другого — ще 5: Ольга, Петро, Катерина, Василь, Ганна (крім того, мати Приська мала від першого шлюбу з Олексою Сущиком сина Івана, який після війни був висланий у Сибір на 15 років каторги за співпрацю з УПА; А.Валентинович 2009 року була на його похороні).

Через важкі матеріальні умови сім’ї Анна з 12 років працювала служницею в заможних польських господарів Телесницьких, з якими 1943 року виїхала до Польщі. Зв’язки із своєю українською родиною Анна Любчик-Валентинович відновила вже після падіння комуністичного режиму у Польщі та відновлення української незалежності. З сестрою Ольгою і братом Василем підтримувала стосунки до самої своєї смерті.

Поділитися: