Наше слово

Польський Інститут національної пам’яті (ІНП) представив результати розкопок на муніципальному кладовищі в Грушовичах поблизу Перемишля, що проводилися 24-26 травня.

За даними проведених археологічної та судово-медичної експертизи Управлінням з пошуку та ідентифікації польського ІНП, поховані на цвинтарі у Грушовичах на місці українського пам’ятника воїнам Української повстанської армії (УПА) є звичайними тодішніми мешканцями Грушович, а не воїнами УПА. Про це на прес-конференції заявив віце-президент ІНП та в.о. директора УПІ проф. Кшиштоф Швагжик. Також на ній були присутні заступниця директора УПІ, адвокатка Анна Селаг, і керівник Відділу пошуку УПІ Томаш Борковський.

Під час розкопок віднайдено людські рештки в трунах і без трун, серед яких також знайдено польські монети з міжвоєнного періоду, ґудзик з німецького чоловічого одягу, який використовувався теж членами УПА. Серед решток був розколотий череп із діркою, що могло свідчити про вбивство цієї особи від кулі. Загалом було відкрито 31 поховання, але дослідження проведено на 16-ти з них, тому що, як заявив віце-голова ІНП, на цвинтарі можна було б відкрити багато поховань, і немає потреби досліджувати решту (крім обшару пам’ятника)

Щодо знайдених в захованнях польських монет, то ІНП вважає, що вони там опинилися тому, що в ті роки звичаєм мешканців Грушовиць було вкладати померлим монети до кишень або в долоні. Що ж стосується черепу з отвором, то експерти ІНП Польщі вважаються, що дірка на чолі є результатом смертельного удару, а не вистрілу з вогнепальної зброї. Те, що довкола отвору відсутні тріщини, та при людських рештках було знайдено водійські окуляри, дозволяє припускати, що особа померла трагічною смертю у результаті автокатастрофи, – каже професор Швагжик.

Він заявив, що українській стороні під час розкопок було запевнено доступ до розкопок і запропоновано взяти приклади людських решток на експертизу, та, за його словами, українська сторона відмовилася.

Професор Швагжик зазначив, що ІНП подало офіційне звернення українській стороні на дозвіл розкопок у десяти пунктах на території України, які включають у себе Волинську та Львівську області, зокрема Львів з періоду тридцять девятого року та Гуту-Пеняцьку 1933 року.

У свою чергу  Святослав Шеремета, Секретар державної комісії з питань увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, який очолив групу експертів з України, ствердив, що серед поховань є щонайменше 3 поховання воїнів УПА.

Нагадаємо, що пам’ятник УПА на грушовицькому цвинтарі був зведений у 1994 році. Від 2012 року був кілька разів осквернений. Навесні минулого року пам’ятник знищили та демонтували польські націоналісти . 7 липня 2017 року на цвинтарі у Грушовичах вони встановили та освятили Хрест з «Пам’ятника воїнам УПА» на тому ж місці, де раніше стояв монумент, але присвячений він українцям, які в роки Другої світової рятували поляків «перед смертю від рук УПА».

Від весни 2017 року між Києвом та Варшавою триває суперечка довкола заборони української сторони на пошуково-ексгумаційні роботи стосовно залишків польських жертв війн та конфліктів на території України. Ця заборона стала результатом знесення саме пам’ятника УПА у Грушовичах та попередніх випадків руйнування українських місць пам’яті на території Польщі. У Києві заявили, що пошукові та ексгумаційні роботи відновлять за умови відбудови знищених українських пам’ятників у Польщі.

Поділитися: