Польська інтелігенція закликає засудити руйнування українських могил у Польщі

Понеділок, 27 Січня 2020, 12:51

«Ми не погоджуємося з тим, що в Республіці Польща можуть нищитися будь-які могили та місця пам’яті, в яких знаходяться людські рештки, незалежно від їхньої національності, історичного часу поховання та навіть від приналежності до військових формувань», – читаємо у листі, якого автори надіслали до Мінстра культури та національної спадщини Піотра Ґлінського.

Стан могили на січень 2020 року. Фото надане Об’єднанням українців у Польщі

 

«Шановний пане міністре, ми пишемо цей лист, щоб висловити наше обурення і рішучий протест проти осквернення українських могил на території Польщі. Ми закликаємо Вас до осуду цих варварських дій, які загрожують загальнолюдським цінностям, особливо тим, які лежать в основі європейської цивілізації, до якої століттями належить Польська Республіка», – зазначають його автори.

У домументі вони згадують, що 13 січня 2020 року Об’єднання українців у Польщі поінформувало Міністерство культури і національної спадщини, Комісію національних та етнічних меншин Сейму Республіки Польща, а також Інститут національної пам’яті про черговий акт осквернення та руйнування української могили – цього разу в колишньому селі Монастир, розташованому в ґміні Горинець у Підкарпатському воєводстві.

У документі згадується, що могила солдатів УПА, загиблих 2 і 3 березня 1945 року в бою з підрозділами радянського НКВС, була встановлена Радою охорони пам’яті боротьби і мучеництва у 1999 році, і попри те, що відтоді минуло багато років, все ще не занесена до реєстру могил та пам’ятників війни, що на практиці означає, що Польська держава не забезпечує її захисту.

В листі вони нагадують теж, що надгробний пам’ятник у Монастирі вперше був осквернений та зруйнований у 2015 році, а починаючи з 2014 року у Польщі було осквернено – нерідко багаторазово – вісім українських могил, хрестів та пам’ятників.

«Однак ані центральна влада Республіки Польща, ані будь-які інші органи, до компетенції яких належить охорона кладовищ та місць пам’яті, не розпочали жодних дій, щоб запобігти варварським вчинкам і виправити заподіяне зло, незважаючи на наявність матеріальних доказів – включаючи чисельні відеозаписи злочинних вчинків, оприлюднених в мережі інтернет. В жодному з цих випадків винних не було знайдено та нікого не було притягнуто до відповідальності. Більше того, жоден із цих актів варварства не був публічно засуджений державними установами!», – написано у документі.

Тому представники польської інтелігенції закликають Міністерство культури та національної спадщини та Інститут національної пам’яті публічно засудити акти знищення та осквернення українських могил та пам’ятників у польській державі, а також очікують рішучої реакції від правоохоронних органів.

«Ми не погоджуємося з тим, щоб загальне право на спокій після смерті порушувався в польській державі, а сліди існування наших співгромадян у Речі Посполитій – жорстоко стиралися із спільного простору, пишуть автори письма і додають: Ми також солідарні з постулатом Об’єднання українців Польщі про те, що влада Республіки Польща у діалозі з громадянами країни української національності повинна терміново розробити модель врегулювання питання українських могил та пам’ятних місць, які є частиною нашої спільної національної спадщини, а особливо – історичної спадщини громадян Польщі української національності».

Лист підписали: Ізабелла Хруслінська, Данута Куронь, Едвін Бендик, Мартина Богачик, Галіна Бортновська-Домбровська, Проф. Пшемислав Чаплінський, Анна Домбровська, Томаш Достатній, Христина Енгелькінг, Беата Фудалей, Гжегож Гауден, Константій Герберт, Агнєшка Глінська, Вітольд Хоровський, Єжи Ілльг, Христина Янда, Аджей Ледер, Магдалена Лазаркевич, Проф. Анджей Менцвел, Йоанна Онишкевич, Януш Онишкевич, Гжегож Пац, Бартош Пєхович, Юзеф Пініор, Данута Пшивара, Юзеф Пуціловський, Анна Роттенберг, Ніна Смолар, Евгеніуш Смолар, Павел Смоленський, Гражина Станішевська, Кшиштоф Становьский, Проф. Єжи Стемпєнь, Рафал Р.Сушек, Анджей Шептицький, проф. Йоанна Токарська-Бакір, проф. Альфред Вєжбіцький, проф. Марек Вілчинський, Міхал Войчещук, проф.Анна Вольфф-Повенська, Христина Захватович-Вайда.

Нагадаємо, що у Міністерстві культури та національної спадщини у відповіді на наше питання заявили, що відомство працює над внесенням цього місця пам’яті до реєстру військових поховань, що гарантувало би йому державний захист.

Поділитися:

Категорії : Без категорії

По темі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*