Валерія КірічєваАНАЛІТИКА№26, 2018-07-01

Українська і польська преса не оминули увагою скандальну промову і закиди вже не нової пісні з неґативним відтінком від віце-спікера Сейму Польщі. Під час ефіру на одному з національних каналів Польщі Станіслав Тишка заявив, що у лікарнях тепер більше клопотів з низькокваліфікованими працівниками з України − через них помирають люди. Підтверджень своїх слів політик не надав, але ложку дьогтю у бочку меду в українсько-польських відносинах, − додав.

▲ Звинувачення українських медиків у халатності виявилось наклепом. Фото з pixabay
Звинувачення українських медиків у халатності виявилось наклепом. Фото з pixabay

Станіслав Тишка не просто є віце-спікером Сейму РП, він також представник доволі радикальної партії «Кукіз-15», яка, як всім відомо, вирізняється своєю «любов’ю» до українців. Пан Тишка у жовтні минулого року дуже однозначно використав українців як інструмент для ще однієї зручної маніпуляції, заявивши, що вони мають отримувати пенсію за свою роботу на батьківщині, бо начебто ZUS – це фонд соціального страхування, що майже збанкрутував. І чому польські громадяни мають утримувати українських? А насправді ж громадяни України не мають жодного впливу на фінансову стабільність або нестабільність цього відомства. Але хвиля була піднята.

За останніми соціологічними дослідженнями Інституту публічних справ від квітня 2018 р., рівень довіри і позитивного ставлення до українців впав на 20% у порівнянні з 2013 р.

Все менше їх хочуть бачити в ролі керівників: 60% поляків нічого не мають проти, але більше довіряють французам – їх вибрало 73%. У якості підлеглих українців хочуть бачити 53% опитаних, а тих самих французів – 71%. За висновками експертів, які готували цей звіт, спад розпочався після впровадження нової політики правлячої партії – «ПіС». Як відомо, щодо українського питання, а особливо в площині міґрації, їхнім найближчим партійним «братом» є «Кукіз-15».

Бензину у вогнище підливали досить довго і систематично – не забуваємо про заяву голови партії «Кукіз-15» Павела Кукіза, який у листопаді минулого року закидав українцям звинувачення у прославлянні СС «Галичина» та вимагав покарати за такі безчинства. Дивно, але, за його словами, безчинства відбувалися не у Польщі, а в Україні, про що політики дізналися з телебачення. Через декілька місяців, 25 січня 2018 р., законопроект, запропонований партією «Кукіз-15», прийняли у Сеймі Польщі голосами більше половини депутатів. Цим чітко дали зрозуміти, якого політичного вектора дотримується правляча партія і кого підтримує. Як не дивно, але лідеру партії у 2014 р. патріотичні українські гасла не заважали підтримувати Євромайдан.

Натомість кримінальна справа за реальну кривду та побиття з боку правих польських організацій під час щорічної церковної ходи у Перемишлі – досі тягнеться, а зловмисники поки що не покарані. З боку ж радикальної партії «Кукіз-15» знову прозвучали нові закиди. У день прийняття скандального закону про «заборону пропаґанди бандеризму» депутат парламенту Томаш Жимковський заявив, буцімто обвинувачувані у нападі в Перемишлі – не поляки, а взагалі українці, і саме вони побили громадянина Польщі, зірвавши з нього футболку з написом «Волинь – пам’ятаємо». Начебто українець не погоджувався зі звинуваченнями на адресу його національного героя – Степана Бандери.

Як відомо, під час ходи з одного з учасників зірвали вишиванку, пошкодили руку; ударили також сина постраждалого. У день заяви Томаша Жимковського у районному суді Перемишля відбувався процес у цій справі. Після такої заяви політика Об’єднання українців у Польщі звернулося до Комісії депутатської етики з проханням про застосування до депутата Томаша Жимковського дисциплінарного стягнення у формі «зауваження», що було відхилено, натомість прийняли прохання про закриття справи.

Цього разу нічим не підкріплена заява віце-спікера Сейму РП про «халатність українських медсестер», що нібито призводить до смертей поляків, не залишилася непоміченою з боку урядовців та українських дипломатів. Міністерство здоров’я Польщі швидше за всіх прокоментувало скандальну заяву Станіслава Тишка і відповіло йому, що жоден український працівник не причетний до смерті поляка і що таких статистичних даних не існує. Сам політик в жоден спосіб не прокоментував, чому саме подав цю заяву і де він взяв такі дані. Натомість Міністерство здоров’я Польщі б’є на сполох: найближчим часом їм не вистачатиме кваліфікованих кадрів. Свої або виїжджають на Захід на більш високооплачувані роботи, або елементарно йдуть на пенсію. За даними відомства, до 2022 р. на заслужений відпочинок підуть 40 000 медсестер. Тому вже зараз вони активно шукають нові кадри. У міністерстві – навпаки тільки за те, щоб українські працівники приїжджали до країни.

Про такі гострі заяви, як слова Жимковського, кажуть, що це грає злий жарт з польською медициною, і що в майбутньому пацієнти через це можуть залишатися без необхідного догляду.

У коментарях для ЗМІ Міністерство здоров’я Польщі дало чітку відповідь: «Польські лікарні не працевлаштовують медсестер нижчої кваліфікації, ніж вимагається. Медсестри з-за кордону, які зараз працюють в польських медичних установах, мають право на практику, що означає необхідну кваліфікацію нарівні з польським персоналом».

Усього у польських медичних установах працює 90 українців.

З них – 82 медсестри та 8 акушерів. Це невелика цифра нижчого персоналу, тому що для роботи в лікарнях іноземцеві необхідно підтвердити свій диплом у Польщі та отримати додаткове підвищення кваліфікації. Це доволі проблематичний процес, оскільки більшість приїжджих українців закінчували медучилища.

У свою чергу, проти заяви Станіслава Тишки виступало Посольство України у Польщі, яке вимагало вибачень від політика за «ксенофобську і примітивну спробу перекласти вину на іноземців». Але жодних вибачень не прозвучало й до сьогодні. Радник-посланник Посольства України в Польщі Андрій Зварич заявив, що жодних спрощувань від самого віце-спікера Сейму Польщі українські дипломати не отримали.

За останніми даними польських ЗМІ, шовіністичні заяви від радикальних партій дають свої плоди. Уже наступного року Польща буде обирати нового президента. Серед головних кандидатів на виборах – правляча партія «ПіС», «Кукіз-15» та «Новочесна». Дослідження з лютого 2018 р. показали: якби поляки вибирали зараз, найбільше голосів вони віддали б сьогоднішнім керманичам; на другому місці – «Кукіз-15», у якого рівень довіри після таких радикальних заяв на адресу українців виріс на додаткових 2%. Створення такої собі уявної загрози в лиці українців додає бонусні бали творцям міфічних і нічим не підкріплених історій. Вони мають неґативний вплив, серед іншого, і на притік українських міґрантів, які тепер, швидше за все, розглядатимуть варіанти тимчасової роботи в інших, більш лояльних до Бандери та медсестер країнах.

Наразі у Польщі вже наростає криза і нестача сезонних працівників. Фермери все частіше звертаються до польських прикордонних служб з проханнями про спрощення пропуску українців на літні роботи, тому що наразі немає кому збирати полуницю на польських полях. Крім того, неґативна політика польського уряду щодо українців впливає на посилення націоналістичних рухів у всій Польщі.

Під час останнього маршу на День незалежності лунали заклики «викинути геть міґрантів» та «повернути Львів як історичну територію назад додому». Усе частіше ми чуємо закиди у бік українців про те, що вони нібито забирають робочі місця у поляків, та все більше читаємо у пресі про бійки між представниками двох націй.

Натомість остання заява Сейму Польщі – це метод батога та пряника.

Депутати закликали Російську Федерацію до звільнення політв’язня Олега Сенцова та інших громадян України, які незаконно перебувають у російських тюрмах. відповідну резолюцію оголосили 15 червня. Підняти питання хоча б малої спроби погасити вогонь у складних стосунках спробував – Марцин Свенцицький. Депутат, який завжди був прибічником України та всіляко її підтримував під час Революції Гідності. І йому це вдалося.

За резолюцію не проголосувало тільки двоє депутатів. Виглядає так, наче польські урядовці намагаються грати на два фронти: один з них – це електорат, голоси якого вони хочуть бачити в своїх бюлетенях, а з іншого – Польща дуже не хоче підпускати російську загрозу до свого бастіону. Тому як не крути, але доводиться не забувати також про роль України у цьому протистоянні. Проте, будуючи портрет «українського бандерівця та вбивці», польські урядовці отримують неґативний ефект – відплив трудових міґрантів та сутички між українцями та поляками. ■

Поділитися:

Категорії : Політика

Схожі статті