Мало в кого повернеться язик назвати цього гравця не українцем, хоча й за походженням він вірменин. Запоріжець родом, він став справжньою леґендою місцевого “Металурга” й окрасою всього українського чемпіонату. Хоча сам клуб не завжди був стосовно нього вдячним.

Армен Антонович АКОП’ЯН народився 15 січня 1980 р. в Запоріжжі. Півзахисник.
Вихованець СДЮШОР ФК “Металург” (Запоріжжя), Армен професійну кар’єру розпочав у рідному клубі “Металург” з 1996 р. Прикметно, що хлопець відразу ж почав грати за першу команду у вищій лізі чемпіонату України під керівництвом відомого українського фахівця Олександра Томаха.

Дебютний сезон вийшов для гравця неоднозначним: сам Армен провів на полі лише п’ять матчів, та й то в середньому по двадцять хвилин кожен, а проте зробив внесок у те, щоб його команда закріпилася в середині турнірної таблиці. Крім того, за його допомогою зокрема, запорожці в розіграші Кубку України за підсумками сезону 1996/1997 дійшли аж до півфіналу. На той момент це був найкращий результат команди в її історії. При цьому не варто забувати, що хлопцеві тоді було лише 16 років.
Далі в житті футболіста були аж дев’ять довгих років служіння вірою і правдою запорізькому “Металургу”. За цей період Армен допоміг своїй команді в сезоні 1999/2000 повторити свій успіх у Кубку України – дійти під керівництвом Мирона Маркевича до півфіналу. А в сезоні 2005/2006 зробив внесок у те, щоб команда вперше у своїй історії дійшла до фіналу Кубку України. Також за цей період Акоп’ян допоміг своїй команді за підсумками сезону 2001/2002 посісти найвище у своїй історії 4-те місце у найвищій лізі. Саме тоді команда досвідченого українського фахівця Олега Тарана здобула право виступати вперше у своїй історії в розіграші Кубку УЄФА.
Той період був історичним не лише для запорізької команди, а для самого футболіста, адже це був перший і для нього міжнародний досвід.
У попередньому раунді Кубку УЄФА “металургам” випав володар Кубку Мальти “Біркіркара”. Ані “Металург”, ані Акоп’ян не осоромилися: 3:0 за підсумками обох протистоянь, а сам Армен забив найперший гол у цьому герці. Та вже в наступному етапі (Першому раунді Кубку УЄФА) запоріжцям випало грати проти п’ятої команди чемпіонату Англії “Лідса” – і сили виявилися нерівні. За підсумками двох зустрічей, підопічні Тарана виступили гідно, поступившись іменитому супернику лише в один м’яч (1:2), але далі, звичайно, пройшли англійці. Сам же Акоп’ян відіграв на тому етапі обидва матчі.
Команда наступні два сезони вище десятого місця не виступала і навіть попри те, що з новим тренером В’ячеславом Грозним, який згодом виведе свою команду до фіналу Кубку України, Армен стабільно потрапляв до основи, уже ж гравець ухвалив для себе рішення під час зимового антракту сезону 2005/2006 залишити Запоріжжя. Якихось півроку не вистачило футболісту, щоб зіграти у фіналі й здобути таким чином вдруге для своєї команди путівку до Кубку УЄФА.
Після “Металурга”: Учинкові Армена можна знайти виправдання: по-перше, гравцеві хотілося змінити обстановку, по-друге, півзахисник отримав запрошення від донецького “Металурга” на чолі з Олександром Севидовим. Щоб зрозуміти краще, чим цей варіант був привабливим, нагадаємо, що на той період за останні чотири роки донеччани тричі ставали володарями бронзових медалей і чотири рази поспіль брали участь у розіграші Кубку УЄФА. Тож дивного нічого у цьому не було.
Утім, реалії виявилися зовсім іншими: епоха Севидова спливала, а 2005 р. виявився останнім, коли донеччани здобували медалі і грали в єврокубках. Коли ж стало зрозумілим, що “Металургу” місце в призерах не світить, а Севидов пішов з команди, під час міжсезоння 2006 р. залишив Донецьк і Армен. Після донецького “Металурга” Армен втретє отримав шанс пограти в команді вищої ліги чемпіонату України, а саме у “Кривбасі”, куди його запросив Олександр Косевич. Там футболіст відіграв осінню частину сезону 2006/2007 і навіть допоміг криворіжцям закріпитися в середині турнірної таблиці. Коли ж з’явилася можливість повернутися до рідної команди “Металург”, яку тоді очолював Сергій Ященко, Армен не довго роздумував – і ухвалив рішення залишити Кривий Ріг.
Нині гравець залишив краматорську команду і займається пошуком нової.