Дмитро Забіяка ■ ІНТЕРВ’Ю ■ №36, 2019-09-08

Розмова з 16-річним чемпіоном Ярославом Дубовиком

Спорт – це вибір сильних. Такий висновок можна зробити після спілкування з українцем Ярославом Дубовиком, який мешкає у Гдині. 16-річний хлопець живе постійними виснажливими тренуванням та змаганнями. Вже у юному віці йому вдалося досягти того, про що тільки мріють набагато старші за нього спортсмени. Зокрема, на Чемпіонаті Польщі з таеквон-до ІТФ серед молодших юніорів, який проходив 24-26 травня у Новій Руді Слупець, Ярослав здобув титул чемпіона.

Розкажи, будь ласка, коли ти почав займатися спортом?

Ярослав Дубовик: Приблизно 10 років тому батько привів мене на гімнастику. Я тоді мав мету – потрапити на заняття з таеквон-до, а для цього треба було мати хорошу розтяжку. Тому мої заняття спортом почалися з гімнастики. Через рік я перейшов на таеквон-до і почав займатися цим видом спорту.

А ти пам’ятаєш свої перші змагання?

Так, шість років тому, коли мені було десять років. Це був чемпіонат Кропивницької області. Свій перший бій я програв, бо суперник був сильніший, але я перейняв у нього дуже багато досвіду. Я багато разів передивлявся цей бій, тому можу сказати, що мої перші змагання були корисні радше здобуттям досвіду, ніж отриманням перемог.

Нещодавно ти став чемпіоном Польщі у своїй категорії – розкажи про цей чемпіонат.

Так, це були змагання дуже високого рівня – Чемпіонат Польщі серед молодших юніорів. У моїй категорії було тридцять спортсменів. Це – дуже багато, адже чим більше учасників, тим більше проходить раундів та боїв. І битися мені довелося з більш досвідченими спортсменами, ніж я передбачав. У мене було п’ять поєдинків, і всі я виграв! Найскладнішим був третій бій – з учасником польської збірної – але я знав, що, якщо переможу, то стану чемпіоном.

Скільки тренувань ти маєш на тиждень?

З 18 січня 2018 року. Уже на початку березня того року в мене були

Розкажи, будь ласка, більше про сам клуб.

Клуб називається «Клуб Таеквон-до – Ке Ка Де». Можна сказати, що це найкращий клуб Польщі, адже його члени мають найбільше рекордів та медалей, а також – у нас є найбільше спортсменів, які входять до польської збірної з таеквон-до. Клуб має добре фінансування, також тут тренується багато дівчат – навіть більше, ніж хлопців. А головне – у нас чудовий тренер, Марчін Волош.

Скільки тренувань ти маєш на тиждень?

Зазвичай чотири: у понеділок, середу, четвер та п’ятницю, але буває й більше. Наприклад, тренер може запропонувати позайматися у вихідні дні, якщо зал буде вільний. Тоді можуть приходити всі охочі.

Чи таке навантаження не заважає твоєму навчанню, відпочинку? Чи вистачає часу на зустрічі з друзями?

Насправді, якщо не відволікатися, то на все можна знайти час. Наприклад, навчання закінчується о 15.00, тобто у мене є 3 години, щоб зробити уроки. Навіть за цих умов домашні завдання можна зробити швидше, і тоді залишається час, наприклад, посидіти за комп’ютером. Але я проти соціальних мереж.

Для чого ти зазвичай використовуєш ком’ютер?

У вільний час я займаюся створенням власної музики. Десь п’ять років тому мені почала подобатися електронна музика, і мені стало цікаво, як її пишуть. Коли мені було 15, тато встановив для мене програму, і я зробив перші спроби – поєднував електронні звуки з класичними. За деякий час я зрозумів, у якому музичному напрямку хочу розвиватися.

У тебе вже є завершені треки?

Так, в інтернеті є сайт «Спінін рекордс», який допомагає маловідомим діджеям з усього світу стати популярними. Я завантажив на цей сайт свою музику, і вже з першої спроби мої треки потрапили у топ-50.

Що б ти побажав своїм одноліткам та друзям?

Усе те ж саме, що я бажаю і собі! Поменше лінуватися, бо я бачу, що багато молодих людей зараз лінується. Не здаватися. У моєму житті було багато подібних ситуацій: наприклад, програвши бій, я думав: «А навіщо воно мені все треба?». Таких думок не повинно бути! Потрібно переглянути свою поведінку – так я неодноразово передивлявся програний бій, робив для себе висновки та вдосконалювався. Вдосконалюйтеся щодня!  

Фото надано автором статті

Поділитися: