НАУКОВА конференція в Тернополі

Михайло ЛесівЛЕМКІВСКА СТОРІНКА2009-06-04

“Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті” – це тема наукової конференції, яка відбулася 2-3 квітня 2009 р. В Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка, зорганізованої Кафедрою української мови цього ж університету та Відділом діалектології Iнституту української мови НАН України.

Учасники та доповідачі, що з’їхалися на конференцію з 13 наукових осередків України (Львів, Київ, Тернопіль, Луцьк, Кам’янець-Подільський, Він ниця, Коломия, Чернівці, Умань, Миколаїв, Ізмаїл, Луганськ) та по одному з Москви і Люблина, перед пленарними та секційними науковими засіданнями отримали збірник рефератів “Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті” – 27 випуск наукового альманаху “Studia Methodologica” (Тернопіль, 2009) під науковою редакцією проф. Павла Гриценка і доц. Стефанії Панцьо.

Загалом опубліковано 32 реферати, з чого було виголошено 26 доповідей на пленарному засіданні та в 4 секційних групах.
Загальну характеристику фонетичної, граматичної та лексичної системи лемківських говірок представив Михайло Лесів (Люблин) на основі досліджень українських і польських діалектологів ще з того часу, коли носії лемківського мовлення жили компактно на рідних землях перед переселеннями після ІІ Світової війни, та на основі своїх власних досліджень (ЛД, 15-29)*.
Про одну деталь зі звукової системи лемківських говірок згадала у своїй статті і доповіді Мирослава Гнатюк (Львів), а саме – “про реалізацію фонеми ы в північнолемківських переселенських говірках”, а при нагоді обговорила недавню дискусію про вживання літери ы, що велася на лемківській сторінці “НС” протягом 2004-2005 рр. У списку цитованої літератури аж 11 статей походить з “НС”. І знов-таки змішано означення фонологічної вартості архаїчного звука з літерою, яка мала б рятувати лемківську мовну тотожність у творах, писаних “по-лемківськи” (ЛД, 66-70).
Зміни у системі голосних у мешканців Шляхтівської Русі, переселених до села Хоросткова Тернопільської області, обговорили Мар’ян Сваб і Анна Хуснутдінова (Чернівці). З порівняння опису системи голосних з 1934 р. із записами, зробленими тепер – понад 70 років пізніше, на нових поселеннях, виникає, що звукова система переселених лемків сильно наблизилася до такої ж системи говірок Тернопільщини, але давні, старші вихідці з Лемківщини мають ще “мовну пам’ять”, як вимовляти деякі звуки, і можна ще почути “стару” вимову, але рідко в найстарших людей (ЛД, 49-53).
Про словотвір прикметників, а саме про префіксацію та префіксально- суфіксальне творення прикметників у лемківському говорі, доповідала Стефанія Панцьо (Тернопіль) на основі записів мешканців села Бодаки, Висова, Зиндранова, Злоцьке, Мисцова, Межибрід, Пельня, Пстружне, Ропиця-Руська, Радоцина, Тилява, Щавник. Представлений матеріал, як стверджує у підсумках С. Панцьо, “Засвідчує наявність у лемківському говорі словотворчих засобів, притаманних західноукраїнським говорам (…), зрідка польській мові” й те, що діалект “зберіг також архаїчні словотвірні структури” (ЛД, 75-83).
Суфіксальні іменники з наростком -іста, які називають особи (типу активіста, окуліста, реаліста), у сучасних лемківських говірках на основі “Словника лемківської говірки” П. С. Пиртея та інших матеріалів представив у тезах своєї доповіді Григорій Аркушин з Луцька (ЛД, 71-75).
У двох доповідях і тезах статей обговорено деякі справи словозміни іменників та дієслів у лемківському мовленні, як правило, у порівнянні з іншими українськими говірками.
Руслана Зінчук (Луцьк) представила іменникову словозміну в лемківських говірках у порівнянні з західнополіськими. Проаналізований матеріал, вибраний з діалектного фактажу, зібраного зі словників, збірників текстів, а також наукових праць про лемківсь кі говірки та на основі власних записів, свідчить про те, що “спільний словозмінний пласт лемківських та західнополіських говірок доволі значний та перспективний для наукового аналізу” (ЛД, 100-105).
Михайло Ковальчук (Коломия) прослідив дієслівні граматичні форми дійсного способу в мові мешканців села Глибоке, у яких “лемківські” форми змішуються з “наддністрянськими” (ЛД, 86-69).
Лемківська лексика (словникова система) також була предметом кількох доповідей, як правило у порівняльному аспекті з мовленням інших ареалів української діалектної мови.
Зиновій Бичко (Львів) представив кількадесят спільних слів, що виступають у лемківських та наддністрянських говірках (ЛД, 124-126). Досліджуючи назви комах у лемківському діалекті, Людмила Чирук (Луцьк) дійшла до висновку, що більшість цих слів мають тотожні відповідники в західнополіських говірках з можливими звуковими варіантами. Це підтверджує факт, що, за словами дослідниці, “лемківський діалект – один з українських і не втратив своєї автентичності за довгі роки функціонування поза межами України” (ЛД, 126-129).
Назви ремесел і знарядь у говірках української мови обговорила Ганна Краєвська (Вінниця) у широкому контексті південнозахідного діалекту української мови, де взято до уваги також лемківські відповідні слова (ЛД, 151-154).
Весільну лексику в лемківських та бойківських говірках, назви, пов’язані з весільними обрядами в цих говірках, різниці та подібності досліджувала Наталія Хібеба (Львів), а висновки цих досліджень представила у тезах (ЛД, 129-134).
Сучасним лексичним процесам у переселенських лемківських говірках в Україні, обговоренню нових елементів у словниковій системі переселених лемків і впливові нового оточення на їхнє мовлення присвятила свою доповідь Мадіна Алексєєва (Москва), яка минулого року захистила у Варшаві докторську дисертацію “Говоры лемков-переселенцев в Польше и на Украине. Языковая ситуация и языковые изменения” під науковим промоторством проф. Януша Ріґера (ЛД, 32-38).
Лемківській фразеології присвячені були дві доповіді. Галина Ступінська (Тернопіль) обговорила своєрідність прикметникових фразеологічних синонімів у лемківських говірках на основі кількох праць та словників, зокрема її кандидатської дисертації, захищеної в Тернополі 2000 р., “Фразеологія лемківського говору української мови” (ЛД, 54-57).
Наталя Коваленко (Кам’янець-Подільський) доповідала про діалектизми у складі деяких фразеологічних одиниць на матеріалі лемківських і подільських говірок. З цього порівняння авторка доповіді могла у висновках сказати, що “фразеологічні системи говіркового мовлення відбивають передусім загальноукраїнські фразеологічні процеси, однак спостерігаються і властиві лише їм ознаки”. (ЛД, 57-61).
Лемківським власним назвам присвячено було на цій конференції кілька доповідей, а саме: про словотвірну структуру деяких назв місцевостей на території Лемківщини реферував Дмитро Бучко (Тернопіль), а Наталія Лісняк (Тернопіль) обговорила мікротопоніми семи сіл Лемківщини (Злоцьке, Дальова, Щавник, Тилява, Пельня, Мисцова, Висока) записані від переселенців, що тепер живуть на Тернопільщині (ЛД, 109-112).
Про прізвиська переселенців з Лемківщини, що живуть на території Львівщини, у яких “зрідка трапляються діалектні лемківські лексеми та слова, що позначають назву етнічної групи”, доповідала Марія Наливайко (Тернопіль) (ЛД, 119-123), а про лемківські відапелятивні прізвища, співвідносні з західнополіськими прізвиськами, на основі монографії Стефанії Панцьо “Антропонімія Лемківщини” (1995) та “Словника прізвиськ північно західної України” (Луцьк, 2009) доповіла Наталія Шульська (Луцьк) (ДЛ, 116-119).
Висновки про те, у якій формі функціонують імена в лемківському пісенному фольклорі, представила на основі своїх досліджень Ніна Свистун з Тернополя (ЛД, 112-116), а особливості звертання, вибрані з лемківських пісень різних жанрів, зреферувала у своїй доповіді Ольга Кровицька зі Львова (ЛД, 83-86).
До аналізу дослідники, які виступили на цій конференції, брали також дещо з лемківського фольклору, а саме: Людмила Вакарюк (Тернопіль) обговорила образно стилістичний потенціал лемківських пісень про кохання, використовуючи тексти, зібрані в “Антології лемківської пісні” (Львів, 2005) (ЛД, 43-48); Катерина Глуховцева (Луганськ) представила міфологічні уявлення в обряді “покривання молодої” на основі запису даних від переселенців з Лемківщини, які від 1946 р. проживають у селі Переможне Луганської області (ЛД, 29-32).
Темою доповіді Тетяни Вільчинської (Тернопіль) було “відображення сакруму пралемківського світу в поетиці Богдана-Ігоря Антонича”, який використовував деякі образи і слова, пов’язані з поетичним сприйманням всього, що зараховується до “освяченого” та святого (сакруму). На запитання, наскільки Антонич є “лемківським” поетом, авторка відповіла цитатою: за словами Миколи Ільницького, Антонич “зумів передати у своїх віршах красу рідного лемківського краю, майже не вдаючись до діалектизмім – ні лексичних, ні морфологічних” (ЛД, 38-43).
Лев Полюга (Львів) звернув увагу на те, що писемні пам’ятки попередніх століть (XVI-XVIII ст.) з Лемківщини становлять важливе джерело для вивчення історії загальноукраїнської мови (ЛД, 13-15).
Обговорення деяких “українсько хорватських паралелей на картах загальнослов’янського лінгвістичного атласу”, представлене у тезах доповіді Павла Гриценка (Львів), може мати значення також для проблеми походження лемківського мовлення ще з дописемної епохи, коли слов’янські мови й наріччя були ще порівняно близькими собі (ЛД, 5-12).
Кілька доповідей відносилися до деяких проблем інших ареалів українських говірок. Вони не мали безпосереднього відношення до лемківського діалекту, можуть, однак, служити методологічним прикладом чи взірцем для дослідників також лемківського мовлення в різних аспектах.
Тернопільська конференція та надруковані в конференційному збірнику статті принесли нові цікаві матеріали, нові думки й теоретичні підсумки, висловлені новими дослідниками лемківського слова, яких немало також серед молодого покоління мовознавців, передусім, в Україні, а Тернопіль є важливим центром таких досліджень і теоретичних пошуків.

*ЛД – Лемківський діалект у загально-українському контексті, “Studia Methodologica” вип. 27, Тернопіль 2009 (цифри після літер ЛД означають сторінки цього видання).

“Наше слово” №23, 7 червня 2009 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*