Павло Лоза ■ ПОГЛЯДИ ■ №52, 2019-12-29

Шпальти нашої газети – напевно, не єдине, але важливе джерело інформації про минулий рік життя української громади в Польщі. Пропонуємо скорочений огляд найцікавіших подій. Був і мед, і дьоготь, і родзинки серед них. Давайте згадаємо головні події 2019-го.

Січень

Новий рік розпочався з інформації про фінанси. У перших номерах ми інформували, що Міністерство внутрішніх справ та адміністрації вирішило виділити на 2019 рік менше грошей на українські культурні проекти. Зокрема, Об’єднання українців у Польщі (ОУП) не отримало ґрант на інтернет-портал «Простір» (який за п’ять років існування здобув уже чимало читачів).

Трагічна смерть мера Ґданська Павла Адамовича

У середині місяця ми, а особливо українці Ґданська, пережили трагічну смерть Павла Адамовича. Завдяки цій людині ми мали велику підтримку своїх проектів, зокрема, безкоштовно користувалися приміщенням для домівки у Ґданську. Дехто досі згадує Павла Адамовича на Фестивалі української культури в Сопоті в 2000 році, інші – на відкритті пам’ятника Св. Володимира на прицерковній площі у Ґданську в травні 2015 року. Мер міста підтримував українську революцію у 2004-му та Євромайдан у 2014-му.

Крім сумних, були також оптимістичні новини. Серед 1000 найкращих польських середніх шкіл 21-го рейтингу освітнього веб-сайту Рerspektywy.pl опинилися три українські ліцеї – з Перемишля, Білого Бору та Ґурова-Ілавецького. Слід згадати і про заходи з нагоди 100-річчя проголошення акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, до яких приєдналася також українська громада в багатьох містах Польщі.

Лютий

У лютому ми довідалися, що в Команчі (Підкарпатське воєводство) хочуть поставити пам’ятник жертвам Волинської трагедії. Меморіал, який протягом останніх двох років викликає неоднозначну реакцію в суспільстві, вже відмовилися зводити в Ряшеві, Єленій Горі й Торуні. На монумент негативно відреагували навіть представники польських кресових середовищ. На сьогодні вже відомо, що в Команчі не вдалося його встановити, і зараз триває пошук нового місця.

Відкриття у Варшаві таблиці присвяченій УНР

Натомість у центрі Варшави урочисто відкрито меморіальну дошку на будинку колишнього готелю «Польський», у якому в 1919–1920 роках діяла Військова місія Української Народної Республіки (УНР). У події взяли участь, зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін, міністр культури та національної спадщини, віце-прем’єр-міністр Польщі Пйотр Ґлінський, мер Варшави Рафал Тшасковський.

Лютий завершився зустріччю представників української громади з президентом України Петром Порошенком у Любліні. Глава української держави в рамках візиту до міста заклав пам’ятну капсулу на місці зведення пам’ятника отцю Омелянові Ковчу.

Березень

У березні тривали пам’ятні заходи з нагоди 75-ї річниці пацифікації польським підпіллям українського села Сагринь, яке називають «Голготою Холмщини». Окремо виступили представники польського громадянського суспільства, котрі кажуть, що мусять «замінити собою» польську державу, яка «ділить жертви на кращих та гірших».

75-річчя пацифікації українського села Сагринь

Безперечно, цей місяць не обійшовся без відзначення роковин Тараса Шевченка. У Варшаві відбувся один із наймасштабніших концертів, присвячених Кобзарю, за участі чоловічої капели «Дударик». Його відвідало понад 500 осіб. Програма «Шевченко Revolution» зібрала повні зали також у Перемишлі, Ґданську, Ельблонзі, Лідзбарку-Вармінському, Кентшині, Ґіжицьку та Ольштині.

Ще однією важливою подією березня було те, що президент міста Вроцлава Яцек Сутрик номінував Ольгу Хребор на посаду уповноваженої президента у справах мешканців українського походження. Головним завданням цієї особи є розвиток діалогу між владою та українцями, що проживають у Вроцлаві, а також сприяння реагуванню на потреби жителів з України.

Квітень

У цьому місяці всі в Польщі жили страйком учителів, до якого приєдналися також педагоги зі шкіл з українською мовою навчання. Важливо, що українські вчителі мали підтримку не лише серед батьків учнів, але й серед самих школярів. Під час страйку діти відвідували в школі своїх педагогів і приносили їм, зокрема, солодощі.

17 квітня в будинку окружного суду на вулиці Конарського в Перемишлі суд виголосив вирок у справі нападу на Пикулицьку ходу 26 червня 2016 року. Визнано винними всіх 20-х обвинувачуваних у тому, що вони, діючи спільно та у змові, навмисно перешкодили греко-католицькій релігійній процесії. Зловмисники отримали покарання строком від 6 місяців до року і двох місяців обмеження волі у вигляді виправних громадських робіт (від 30 до 40 годин на місяць).

Президентські вибори в Україні. Черга перед виборчою дільницею у Варшаві

21 квітня відбувся ІІ тур виборів на посаду президента України. Голосування проходило також на закордонних виборчих дільницях у Польщі, де переміг Володимир Зеленський (він також набрав найбільше голосів у першому турі, який пройшов 31 березня). На вибори у якості міжнародних спостерігачів в Україну їздили представники української громади з Польщі.

Травень

Цей місяць асоціюється з початком екзаменів на атестат зрілості. Тритижневий «матуральний марафон» для учнів українських шкіл закінчився іспитом з рідної мови, у якому взяли участь 70 випускників. Але не всім вдалося його скласти. Результат був гіршим, ніж торік.

Ольга Токарчук та Оксана Забужко у Народному домі у Перемишлі

Травень, здається, можна назвати місяцем Перемишля. У Народному домі (НД) відбулася Перша міжнародна наукова конференція з нагоди 15-ліття діяльності Українського історичного товариства в Польщі. Гостями НД стали найвідоміші письменниці Польщі й України – Ольга Токарчук і Оксана Забужко. Тоді ніхто навіть не міг передбачити, що за кілька місяців Токарчук стане лауреаткою нобелівської премії, а роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» увійде до списку двадцяти найкращих романів ХХІ століття.

Червень

4 червня в Польщі відзначали 30-ту річницю перших наполовину демократичних парламентських виборів. Покоління творців «Солідарності» вважає, що саме 4 червня 1989 року народилася демократична Польща. Творцем цієї новонародженої держави став, серед інших, професор Володимир Мокрий. Це кандидат-українець, який зумів перемогти, і єдиний, хто балотувався від «Солідарності».

Святкування 60-ліття школи у Білому Борі

У середині місяця своє свято 60-літнього ювілею відзначала школа в Білому Борі. Була вона першою початковою школою з українською мовою навчання в Польщі після виселення українців у 1947 році.

Це також важливий місяць для польсько-українського примирення. У червні за участі поляків, українців – зокрема, представників української громади у Польщі, – відбулося відкриття скверу імені Яцека Куроня у Львові. Представники української меншини вдячні йому за підтримку та інтерес до різних українських справ. Імовірно, без його праці не було б фестивалю української культури в Перемишлі в 1995–1997 роках.

Липень

Як літо, то мусить бути гаряче. Саме такою була атмосфера під час звітно-виборчої конференції Мазурського відділу Об’єднання українців у Польщі. «Зайві емоції, взаємні закиди та безвихідна ситуація з вибором голови» – такими словами ми описували в тижневику цю конференцію. Зокрема, частина її учасників заявила про недовіру до тодішньої голови відділу Катерини Полевчак. Під час Головної ради ОУП, яка в той самий час проходила в Ґіжицьку, голова організації Петро Тима заявив, що не буде балотуватися на пост голови на найближчому з’їзді ОУП.

«На Івана, на Купала» в Дубичах-Церковних на Підляшші

Звичайно, крім серйозних справ, українці розважалися. Традиційно липень – це місяць, коли відбувається багато українських заходів, зокрема, «На Івана, на Купала» в Дубичах-Церковних на Підляшші чи «Лемківська ватра» у Ждині. Ці заходи влітку завжди збирають тисячі учасників. Як і «Еколомия» в Ґурові-Ілавецькому, яка цього року мала місце на початку серпня.

Серпень

Безперечно головною подією цього місяця була акція «Полум’я братерства». У рамках ініціативи 14 серпня, в кількох десятках польських міст, українці разом із поляками одночасно запалили на могилах бійців УНР «Полум’я братерства». Варто зазначити, що головна ідея заходу – не встановлення свічок, а будування відносин.

Акція гарцерів та пластунів «Полум’я братерства»

Захід ініційований польськими гарцерами спільно з українськими пластунами з Польщі, адресований усім полякам та українцям, які захотіли віддати честь і шану українським героям у 99-ту річницю «Варшавської битви». Такою акцією вони наголосили, що в спільній історії двох народів є позитивні моменти, які повинні бути основою для будування кращого майбутнього. Ідея запрацювала, бо в 2020 році кількість міст, де буде проводитися акція, має збільшитися.

Вересень

31 серпня – 1 вересня з візитом у Польщі перебував президент України Володимир Зеленський. Чому ця подія важлива для українців, які проживають тут? Бо у Варшаві він заявив, що готовий відмінити мораторій для Польщі на пошуково-ексгумаційні роботи на території України. Зазначив також, що у відповідь очікує дії з упорядкування українських місць пам’яті в Польщі, які піддавалися знищенню з 2014 року (про це можна прочитати на сторінці тижневика «Історія»), та покращення українсько-польських відносин.

Президент України заявив у Варшаві, що готовий відмінити мораторій для Польщі на пошуковоексгумаційні роботи на території України

Під час свого візиту до польської столиці президент не знайшов часу зустрітися з українською громадою. Проте зазначив, що спробує це зробити наступного разу. Українці чекають. Так само, як і на відновлення могил.

У кінці вересня своє свято мав ансамбль «Черемош» із Венґожева. Колектив, у якому танцюють діти та молодь із Мазур, відзначав свій 25-річний ювілей.

Жовтень

У жовтні ми жили парламентськими виборами. На них балотувалися троє українців, які протягом багатьох років переймаються справами української громади в Польщі та співпрацюють з Об’єднанням українців у Польщі (ОУП) (деякі також є його членами). Це віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич, голова фонду «Наш вибір» Мирослава Керик та підприємниця з Любіна Ксеня ДовганьДоманська. На жаль, ніхто не переміг. Мирон Сич, який набрав найбільше голосів, усе ж мав їх наполовину менше, ніж під час попередніх виборів до Сейму Польщі. Отже, на наступні чотири роки для нас закрилися двері до парламенту.

Парламентські вибори у Польщі і троє українських кандидатів

У цьому місяці отець митрат Стефан Батрух, голова Фонду духовної культури прикордоння в Любліні, став лауреатом нагороди «Людина польсько-українського примирення». Урочиста церемонія відбулася в церкві собору Святої Софії (Мудрості Божої) у Римі.

Листопад

На початку листопада ми писали про віднайдення могил в’язнів Явожна. Виняткове відкриття зробив д-р Євген Місило. В ході праці над книжкою про табір історик виявив на Раковицькому цвинтарі в Кракові місце поховання 53 українців, які під час акції «Вісла» були засуджені до смертної кари та розстріляні у в’язниці Монтелюпіх або там померли. Понад 70 років ніхто не знав, де знаходяться могили страчених в’язнів Явожна, навіть їхні сім’ї.

Важливою подією цього місяця була також акція польських активістів і представників інтелігенції на цвинтарях в Монастирі й Верхраті. Вони звернулися з протестом проти знищення українських місць пам’яті та проти агресії щодо українців. У Верхраті на місце зруйнованого пам’ятника українським бійцям поставили новий козацький хрест.

Для багатьох українців у Польщі цей місяць асоціюється з «Українським молодіжним ярмарком» у Ґданську. Цьогорічною зіркою молодіжного українського фестивалю, якому вже 43 роки, був фрік-кабаре «Dakh Daughters».

Листопад завершили погані вісті з Перемишля. Під час засідання ради міста 28 листопада прийнято постанову про скасування вулиці єпископа Йосафата Коциловського. Ніхто з депутатів не виступив проти.

Грудень

3 грудня 100 років відзначала найстарша українка в Польщі Лариса Мацієвич. Жінка, яка мешкає зараз у Мілянувку біля Варшави, з огляду на свій вік, бачила й пережила не одне горе: зокрема, біженство, війну, виселення.

100 років відзначала Лариса Мацієвич – найстарша українка в Польщі

Важливим для функціонування української громади у фінансовому плані було засідання Спільної комісії та уряду нацменшин 18 грудня. Грантодавець, тобто МВСіА, заявив, що скорочення фінансування для меншин не буде.

***

Фотографії з архіву тижневика, prezydent.pl, facebook.com/narodnyj.dim

Поділитися:

Схожі статті

Лавреати Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік

Підляський науковий інститут ■ Cпонсорована стаття ■ №52, 2023-12-31 Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*