(пл)ГРОМАДА2009-08-26

{mosimage}

Розмова з комендантом Уладу пластового юнацтва (УПЮ) ст. пл. Ігорем Горківим.

Колись хтось іронічно сказав, що вони лише бігають по лісі, збирають ягоди і гриби та харчуються ними… Ідеться про скаутів. Звичайно, ознайомлення з природою, життя в натуральних умовах – це один з елементів виховання скаута, однак не мета. Ціллю скаутської організації під назвою „Пласт”, яка 1990 р. відродилася в Україні, є сприяти всесторонньому, патріотичному вихованню української молоді за принципами християнської моральності, допомогти їм стати свідомими, відповідальними та повноцінними громадянами місцевої, національної та всесвітньої спільноти.

Організація української молоді „Пласт” з’явилася в 90-х і в Польщі. Про її діяльність і цьогорічні події, які вже відбулися, розповідає комендант Уладу пластового юнацтва (УПЮ) ст. пл. Ігор Горків.

Цього року під кінець липня мав відбутися новацький табір. Пізніше термін його проведення змінено на середину серпня, а остаточно його взагалі не було. З якої причини?
-Просто було замало кандидатів. Раніше ми отримували сиґнали від батьків, що якби поміняти місце і термін проведення табору, то кількість учасників зросла б удвічі. Однак після змін кількість охочих приїхати в табір не збільшилася, а в такому випадку з’являється проблема з фінансуванням. Це головна причина.

Чи зайняті комп’ютерними іграми діти не втратили бажання спробувати пластового життя?
-На сьогодні нема проблеми з охочими вступити до Пласту. Батьки самі дзвонять, хочуть, щоб їхні діти вступили до Пласту. Табори теж приваблюють. Наприклад, у червні у Ґлотово відбулася новацька зустріч „Дорога на Січ”. Новаків, які приїхали з Білого Бору, Ґданська, Ґурова- Ілавецького, поділено на курені, як у козацькому війську. Таке „козакування” приваблює молодих. Ще в лютому в Білому Борі відбулася зустріч „Юний дух”, де новаки, яким виповнилося 12 років, вступили до юнацтва.

У перші роки діяльності Пласту в Польщі у пластових заходах взяло участь біля 280 осіб. Сходини відбувалися майже в кожній домівці. А як виглядає ситуація сьогодні?
-Раніше була ейфорія, а тепер у Пласті залишилися ті, кому подобається пластове життя. Таких є приблизно 120 осіб. Багато виховників виїхало на Захід і там працюють з пластунами. А в нас бракує відповідної кількості виховників, зокрема в Кракові, Вроцлаві. У Варшаві є понад 30 кандидатів у пластуни, але нема де вести сходини. Думаю, що проблему розв’язала б домівка.

Колись на сторінках „НС” друкувався цикл „На пластовому шляху”. А тепер що нового на „шляху”, є якісь зміни в організації?
-Відбулися деякі персональні зміни у грудні минулого року під час VIII Крайового пластового з’їзду. Тоді головою Крайової пластової старшини обрано А. Путька, комендантом Новацтва стала І. Борущак, а комендантом Юнацтва – я. Референтом старшого пластунства обрано Т. Костика, а пластунів -сеньйорів – М. Баб’яка. Господарем, який займатиметься майном, є Р. Костик. Обрано також Крайову пластову раду в складі: о. П. Баран (голова), О. Кравчишин, Н. Дембицька.

У вашому статуті записано, що Пласт повинен бути організацією неполітичною і неконфесійною. А як є насправді?
-Те, що головою КПР обрано греко- католицького священика, зовсім не означає, що Пласт закривається на інші віросповідання. Завдання голови – контролювати діяльність Пласту, приймати звіти. Пласт віддавна чекає на православного священика, але факт, що такого нема, не знеохочує нікого, бо сьогодні маємо також православних пластунів.

Пластун зі Львова, який їде в табір у Польщу, знає, що тут теж зустріне пластуна, чи вважає, що їде зустрітися з „гарцежем”?
-Здебільшого пластуни з України знають, що в Польщі також існує український Пласт. Встановлюють зв’язки з нами, але також із ZHP чи ZHR. Протягом кількох місяців можна помітити посилену спів працю ZHP і Пласту в Україні, але це не відбувається за спиною Пласту в Польщі, а їхні перші зустрічі відбувалися з нашою участю. Зустрічі пластунів з Польщі та України приносять велику користь. А контакти маємо непогані. Для нас цінними є відвідини виховників з України, наприклад, їхня цьогорічна участь у вишколі, що відбувся у Ґданську. Інструктори зі Львова мають великий досвід, і ми завдяки вишколові могли піднести свій рівень, а разом з цим і рівень самої організації. Для нас це було як свіже повітря. Другою нагодою для зустрічей є табори. Нещодавно пластуни з Польщі та України спільно впорядковували в Жукові місцевий цвинтар, вели реставраторські праці.

А коли пластун з Польщі їде в Україну, як це виглядає?
-Нас теж запрошують у табори в Україну – і як учасників, і як виховників. У травні цього року кілька пластунів з Польщі мали нагоду взяти участь у Крайовому вишколі практичного пластування „Черемош 2009”. Це водний табір, який проходив у Карпатах. Його учасники кожного для під наглядом інструкторів пропливали катамаранами щораз довші і складніші фраґменти ріки. А треба тут згадати, що за п’ятибальною шкалою складності Черемош має третій ступінь. Такі табори вимагають великої уважності, фізичної сили, вміння працювати в команді і, звичайно, відваги.

Які плани Пласту на майбутнє?
-На цей навчальний рік плануємо поїздки в терен, щоб заохочувати вступати у Пласт ліцеїстів та студентів, вести виховну роботу. Було б дуже добре, якби Пласт розвивався в школах, а тепер його нема в Лігниці та Перемишлі. При нагоді я хотів би звернутися до директорів шкіл, щоб вони вийшли з такою ініціативою, бо Пласт передусім виховує дітей і молодь на свідомих членів української спільноти.

„Наше слово” №35, 30 серпня 2009 року {moscomment}

Поділитися:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*