Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №41, 2020-10-11

Микола Гнатюк, тридцятирічний українець із невеликого села Рабаціно у Поморському воєводстві, кілька років тому отримав ферму від батьків та задумався, чим засіяти поле. Подумав і зробив ставку… на коноплі. З них робить, зокрема, олію та збирає листя на чай. І це тільки початок бізнесу, бо, як каже Микола, коноплі можна використовувати теж у текстильній промисловості, будівництві і навіть для виготовлення пластику.

Я пив чай з листя конопель. Скажу, він зовсім непоганий.

Так, мені подобається. Тут головне, як сушити листя – важливо це робити у темному місці, бо коноплі не люблять світла. Опісля сушки ми зриваємо листя і квіти, пакуємо отриманий матеріал у мішечки й здаємо до магазину. А з зерна, яке збирається до середини вересня, ми робимо олію. Минулого року, на жаль, мені не вдалося зібрати весь урожай, бо я посіяв поганий сорт, який виріс аж на чотири метри. Комбайн не зміг все це скосити і зібрати. Цього року я вже посіяв таку породу конопель, які ростуть до півтора метра.

Що опісля робите із зібраним зерном та листям?

Продаємо у своєму магазині, який розташований у Щеціні, також на різних сайтах, зокрема на нашому – konopnerolnictwo.pl, їздимо на ярмарки. Звичайно, наші продукти можна придбати теж безпосередньо у нас вдома в Рабаціні. Найбільше зацікавлення почалося, коли місцевий тижневик «Битівський кур’єр» з Битова описав нашу плантацію. Зразу почали приїжджати люди з питаннями: «Де цей чувак, який робить марихуану?»

Чув, що цілі «екскурсії» за марихуаною відвідують твоє поле. Люди хіба не розбираються, що на твоєму полі ростуть не ті коноплі, яких вони шукають?

Приїжджають і навіть зривають квіти. Але мені це не заважає, бо якщо зірвати квітку до половини серпня, то на цьому місці виросте чотири нові. А щодо «сподівань» таких клієнтів, то мушу розчарувати – сорт, який я сію, містить в собі канабідіол (КБД). А всі думають, що у мене коноплі з тетрагідроканабінолом (ТГК), який діє психоактивно. Я сію виключно сорт з КБД, який заспокоює людину. Можу сіяти тільки ті сорти, які легальні у Польщі, тобто не можуть мати у собі більше 0,2 ТГК. Я сам вислав до лабораторії коноплі, щоб їх перевірили. Слід дотримуватися процедур. Поля під контролем, дозвіл на вирощування видає війт ґміни, і тоді рада Воєводського сеймику затверджує територію, на якій будуть сіятися коноплі. Великих проблем я з цим не мав.

Знаю, що олію з конопель вживають навіть перукарі під час фарбування волосся.

Вона має багато властивостей. Добре впливає на волосся, нігті, має багато кислоти Омега-3, вживання олії знижує ризик атеросклерозу, інфаркту. Коноплі допомагають покращити здоров’я і навіть лікують. Також ми рекомендуємо конопляну олію як інгредієнт для салатів.

Микола Гнатюк з дружиною Оксаною та сином Васильком. Фото з фейсбук-сторінки Миколи Гнатюка

Звідки в тебе взагалі виникла ідея вирощувати коноплі?

На початку, коли повернувся додому після навчання у Щеціні, я займався виключно традиційним сільським господарством. Поле використовував для посівів, а зібране збіжжя – для годівлі худоби. Проте орієнтація лише на одне джерело доходу є досить ризикованою, особливо в той час, коли харчова промисловість все менше і менше цінує високу якість виробленого м’яса. Тож ми почали шукати рослину, яка б дозволила нам урізноманітнити джерела доходу і в той же час є здоровою, екологічною та стійкою до пошкоджень, завданих лісовими тваринами. Ми хотіли, щоби така рослина, окрім додаткового доходу, також служила здоров’ю людей. Коноплі одразу не були для нас очевидною ідеєю. Серйозно я зацікавився ними чотири роки тому, коли у Польщі дозволили вирощувати марихуану для медичних цілей. До цього коноплі експортували з Канади. Я тоді подумав, що рільники зможуть на цьому заробити. Почав шукати інформацію в інтернеті і знайшов одну людину біля Ельблонга, яка скуповувала коноплі та зерно. Я хотів почати співпрацювати з тим чоловіком, проте виявилося, що він підписує контракт з рільниками, які вирощують більше 25 гектарів конопель. Цей чоловік купував у фермерів вже готовий продукт, тобто насіння, листя, квіти та стебло. До речі, він витратив кільканадцять років, щоб отримати дозвіл на вирощування конопель – добивався дозволу у ґміні, Маршалківському управлінні, аж врешті-решт справа опинилася у Сеймі. Він одним з тих, що проклав шлях до того, що б у Польщі можна було вирощувати коноплі. Зараз його фірму купили канадці.

Ти загадав, що цей чоловік скуповував стебло. Для чого воно використовується?

Не стеблі є волокно, яке застосовують під час виготовлення текстилю. Як знімають волокно, лишається стебло, тверде як дерево. З нього у західних країнах виготовляють матеріал для будівництва домівок та отеплення стін будинків. Він не горить як пінопласт, яким облаштовують стіни на зиму. Такі хати будують у Швеції, Німеччині, а один такий будинок стоїть на Підляшші: основа зроблена з дерева, а стіни – це плити з коноплі. Я вже маю машину, котра знімає волокно зі стебла, але минулого року мені ще не вдалося зібрати волокно. А на нього є попит: біля ста кілометрів від місця, де я живу, є підприємство, яке виготовляє нитки, тож вони дуже зацікавлені волокном з льону та коноплі. Хочу теж спробувати змелене стебло продавати до зоомагазинів як підстилку для хом’ячків, морських свинок тощо. Солому з конопель використовують і на кінних заводах, вона добре впливає на копита коней; кажуть, коням на конопляній підстилці живеться краще. Коноплі мають сильні бактерицидні та фунгіцидні властивості. Також я розглядаю можливість використання рослин для виробництва екологічного пластику. Для цього треба спроєктувати спеціальний пристрій, мій родич вже працює над цим. Коноплі насправді мають великий потенціал. Тому, може, моя плантація збільшиться.

Скільки таких плантацій конопель на Поморї?

Я знаю, що на території Битівського повіту є дві: я маю п’ять засіяних гектарів і ще одна людина має два. На Помор’ї всього, мабуть, три плантації. Думаю, що збільшу своє господарство, коли професійно почну збирати коноплі та навчуся переробляти усю рослину, навіть коріння. А на цьому можна дійсно заробити, на збіжжі стільки не заробиш. Звичайно, не виключаю, що і далі буду тримати корів, проте справді з коноплі можна жити. Головне – це реклама. Мій товариш, який працює у фармацевтичній фірмі, каже, що вони витратили кілька мільйонів злотих на маркетинг, щоб їхні ліки стали помітні на ринку. А моєю рекламою є… Бронек.

Фото з facebook.com/KonopneRolnictwo

Сусід…

…який живе у центрі села. Кожному, хто до нього приїжджає, з ким би не говорив, розказує, що п’є олію з конопель. Каже, що відколи її вживає, не має печії і що має менші проблеми з простатою – вистачить лише випити ложку на день. Зацікавлення нашою конопляною олією росте, а разом з тим ми почали витискати олію і з насіння льону, ріпака, соняшника та розторопші.

Маєте один магазин у Щеціні. Щось більше плануєте?

У Битові є магазин з продуктами з конопель, але він не зацікавлений співпрацею. Проте маємо один дружній магазин з фруктами та овочами, куди доставляємо наші продукти. Бачу, що у магазині продається краще, ніж в інтернеті – це означає, що мені треба більше попрацювати з продажами в інтернеті. Олію та листя купують клієнти старшого віку, а квіти – молодше покоління.

Після першого ручного збору листя та квітів, у якому брали участь усі родичі та друзі, ми почали сушити та продавати настій з конопель, так званий конопляний чай. Кількість товарів та наші ідеї зростали. Я звернувся з пропозицією до мого товариша – Богдана, з ним ми дружимо з часів українського ліцею у Білому Борі. Він саме думав повертатися з Англії до Польщі. Ми вирішили відкрити магазин «Конопляне рільництво» (Konopne Rolnictwo). Він розташований у Щеціні на вул. 5-го липня 44. Спочатку ми продавали свою продукцію, а ще олії КБД та косметику від перевірених брендів. Сьогодні ми робимо олії КБД самі. Зараз в нашому магазині продаються харчові продукти з конопель, зокрема чай, насіння, олія, конопляне борошно, а також олії КБД, косметичні засоби, сушені коноплі для куріння тощо. Ми маємо з Богданом домовленість: я йому даю товар, і ми ділимося прибутком з його продажів. Я навіть почав задумуватися, чи може мені зерно експортувати з України, а вже тут на місці робити олію. Але виявляється, в Україні воно у два рази дорожче, ніж у Польщі. Лишається самому сіяти, вирощувати і виготовляти продукти.

Фото автора статті

Поділитися:

Схожі статті

«Ми залишаємося до 2-3 ночі, а зранку о 7-й вже знову треба бути на місці»

Павло Лоза ■ РОЗМОВА ■ №40, 2020-10-04 Галина Гарасим, активістка гуртка Об’єднання українців у Польщі у Битові (Поморське воєводство), яка працює інструкторкою Повітової санітарно-епідеміологічної...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*