Павло Лоза ■ РОЗМОВА ■ №40, 2020-10-04

Галина Гарасим, активістка гуртка Об’єднання українців у Польщі у Битові (Поморське воєводство), яка працює інструкторкою Повітової санітарно-епідеміологічної станції, розповідає про ситуацію з коронавірусом в їхньому регіоні.

Повіт Битів довгі місяці лишався «острівцем безпеки», тут усі були здорові. А в середині вересня він опинився у «червоній зоні». Що сталося?

За один день виявили 36 випадків захворювання. Згодом кількість нових заражень за добу стала зменшуватися. Джерелом розповсюдження хвороби був соціальний будинок для людей похилого віку у населеному пункті Пархово біля Битова. Там занедужали спочатку працівники, а оскільки вони кожного дня контактують із пенсіонерами, якими опікуються, – ті також заразилися. Наразі (станом на 23 вересня – ред.) ми мали 191 хворого та 4 померлих. Жертви коронавірусу – люди, яким було понад 69 років, усі мали супутні хвороби. У нас не було випадків повторного зараження COVID-19.

Люди зараз дотримуються маскового режиму?

Помітно, що дедалі менше. Коли у нашому повіті перевірили членів сімей персоналу соціальної установи, виявилося, що вони також заражені. Також джерело розповсюдження хвороби виявили у кількох школах та двох садочках. Вони зараз або зачинені, або проводять – частина дітей навчається онлайн. Слід додати, що центром або джерелом захворювання не було ані перше причастя, яке цього року перенесли з травня на вересень, ані жодне весілля чи похорон.

Повернуся до питання масок. Багато хто не розуміє, навіщо їх носити. У США саме санітарно-епідеміологічні станції проводять пресконференції, на яких пояснюють, як себе убезпечити, на якому етапі зараз розробка вакцини від коронавірусу. У Польщі Міністерство здоров’я у щоденних звітах зосереджується переважно на статистиці хворих та померлих.

Якщо людина хвора, маска захищатиме інших від зараження, адже вона затримує вірус, який при чханні чи кашлянні може поширюватися на відстань від півтора до двох метрів. Звичайно, її треба носити правильно, а не під носом чи підборіддям. Якщо і заражена, і здорова людина одягають маски – захист ще більший. Тому на масових заходах, наприклад, весіллях, якщо гості не мають масок, – краще, щоби вони не сиділи один навпроти одного, а навскоси, як на шаховій дошці. Цей принцип варто застосовувати і на робочих місцях. Найліпше, аби працівники стояли або сиділи спинами одне до одного, на відстані мінімум півтора метри.

Досі надворі було тепло, в офісах та магазинах вмикали кондиціонери. Але цього робити не можна, оскільки є підозри, що цей спосіб вентиляції повітря сприяє поширенню вірусу.

Які у нас перспективи?

Думаю, заражень буде більше. Я кажу про повіт, у якому живу та працюю, проте так може бути і в інших регіонах. Тому так важливо тримати дистанцію, мити та дезінфікувати руки. Засоби для дезінфекції мусять містити не менше 75% спирту. Купуючи їх, звертайте увагу на етикетки. Якщо на засобі для гігієни написано, що він діє на бактерії – це не допоможе від вірусу.

Варто зауважити, що багато людей не мають симптомів і не знають, що переносять коронавірус. Він легко передається, коли ми тиснемо руки, цілуємося на привітання або прощання.

Я не приховую, що у нас зараз багато роботи. Буває, ми залишаємося до 2-3 ночі, а зранку о 7-й вже знову треба бути на місці. Це показує, що ситуація серйозна. Ми повинні постійно мати при собі телефони, щоби вчасно зреагувати. Щойно хтось отримує позитивний тест на коронавірус, ми одразу мусимо зв’язатися з цією людиною і знайти усіх, з ким вона контактувала – членів сімей, колег з роботи чи учасників якихось заходів.

Власне, заходи. З одного боку, ми отримуємо повідомлення від Міністерства здоров’я – щодня у Польщі фіксують близько 1000 нових заражень. З іншого боку – різні події таки відбуваються, зокрема й ті, які проводять українські організації. Чи варто брати у них участь?

Головне – це дотримуватися санітарних вимог. Усе залежить від зони, у якій знаходиться місто. Якщо вона «червона» – захід може відбутися, але без глядачів. У «жовтій» зоні є обмеження щодо їхньої кількості, у «зеленій» – інші принципи. Але про вс це мають знати організатори. У мене найбільший страх викликають події, у яких бере участь багато дітей. За ними важко встежити. А на великих фестивалі чи концерти приїжджають учасники з різних міст, усі вони між собою спілкуються. Це серйозне завдання для організаторів – зробити подію безпечною для кожного.

Деякі українці питають про участь у богослужіннях. Я щотижня ходжу на літургію до церкви, одягаючи при цьому маску. Всім іншим теж рекомендую. Завжди варто дотримуватися дистанції у півтора метри. Під час причастя священник повинен використовувати одноразову пластмасову ложечку. Я знаю, що не всюди так роблять, але це питання безпеки. Це стосується нашого повсякденного життя. Не треба пити з одного горнятка навіть із тими, з ким живемо під одним дахом. Для декого це може прозвучати смішно, але заразитися коронавірусом – це зовсім невесело.

Фото автора статті

Поділитися: