Богдан Салей ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ 2010-01-05
{mosimage}
31 жовтня 2009 р. в Лоси при участи самоврядной влади, урочисто отворено Музей мазярства і одсвяткувано 650 років од заснуваня села. Присутни били віце-маршалок Лешек Зеґзда, горлицкій староста Мірослав Вендриховіч, посли до сейму Вітольд Кохан і Барбара Бартусь.
В колишній автентичній лосяньскій загороді, в близкім сусідстві церкви, одтворено давнє мазярскє господарство – хижу, стайню з колешньом і шпіклір. Вшиткого – 10 арів в центрі Лоси, одкуплене од родини Майчаків. Будинки одремонтувани, під праві автентичним ґонтом, побілене і пристроєне згідно з вказівками кураторки Марії Бриляк -Залуской, авторки монографії “Мазярска вєсь Лосє”. Тота сама авторка урядила експонувану в хижи виставку одягу, домашніх річи і фотографії членів мазярских родів.
Тот свого роду скансен належит до горлицкого Музею “Двори Карваціанів і Гладишів” – колишнього Бюра вистав артистичних (БВА). Директор Здзіслав Толь до галерії мистецтв в Горлицях добрав двір Гладишів і скансен поґужаньского села в Шимбарку. Яко культурна установа Mалопольского воєвідства, горлицкій музей утримує тіж славну бортняньску греко -католицку церков-музей св. Косми і Дамяна. Заданя створіня музею мазярства поставило Управління Малопольского воєвідства в результаті “посилених натисків” голови Об’єднання лемків Стефана Гладика. Майже ціліст праць била зроблена од літа. За 80 тис. злотих од маршалка на закупліня, і 60 тис. на виремонтуваня, додаючи своїх 40 тис. допроваджено будинки до гнешнього стану. За 36 тис. дотації з Міністерства культури уряджено експозицію. Ґміна Ропа запевнила жвір.
Одвиджаня лосяньского музею єст можливе лем по телефонічнім узгідніню – на місце приїхат працівник зо скансену в Шимбарку.
Натоміст для Бортного музей опрацував концепцію перенесіня на ділянку доокола церкви пару старих хиж і створіня там скансену лемківского села разом з центром каменярства. Мало би то увільнити Бортне од ограничиня, яким єст одгребаний пару років тому в Міністерстві культури статус “села-резервату”. (В половині 70-х років кільканадцет бортняньских хиж вписано до реєстру памяток архітектури). На думку директора Толя, найліпший час для реалізації той концепції бортняньского скансену власьні минув, а справа резервату сама ся розвяже по фізичній смерти остатніх старих бортняньских хиж.
“Наше слово” №2, 10 січня 2010 року {moscomment}
