Павло Лоза ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №26, 2020-06-28

«А знаєш якусь сьпіванку, засьпівай мі сьпіванку?!»

Cаме так говорили жителі Сяніччини на Підкарпатті. У селі Мокре «сьпіванка» досі вживається замість слова «пісня». Візитна картка тамтешнього українського культурного життя – ансамбль пісні й танцю «Ослав’яни», якому невдовзі виповниться 50 років. Проте уже майже 10 років український спів Мокрого популяризує також ансамбль «Сьпіванка».

Члени колективу зазначають: вони хочуть пропагувати культурні цінності села, презентуючи насамперед старовинні, частково забуті регіональні пісні, так звані «сьпіванки», а також календарні звичаї та обряди. Ансамблеві вдалося зібрати понад 60 творів. «Сьпіванка» не має у своєму репертуарі ані лемківських, ані суто українських народних українських пісень – лише ті, що віками звучали на території села Мокре. 21 «сьпіванка» записана в альбомі «Як вода в Ославі», який вийшов минулого року.

 «Як вода в Ославі», «Колеса крутяться», «Сиджу собі», «Мої очка» – це деякі з пісень цього альбому, про які, певно, багато хто з вас не чув. Здебільшого у них ідеться про любов, тугу за коханим, молодість, яка минає, гори; але є й такі, що стосуються «матримоніальних» питань, тобто пошуку пари. Є також багато жартівливих пісень, як-от «Під кам’яним облачком», у якій ідеться про те, що немає сенсу одружуватися, якщо «мають люди жени і можна сой позичати». До альбому додається також книжечка з текстами творів, написаних так, як вони виконуються в оригіналі, тобто «по-мокрянські».

Слід загадати також про манеру виконання. На Сяніччині, де знаходиться Мокре, не поширилася техніка відкритого білого голосу, адже гори створюють натуральну акустику. Тому, як зазначила художня керівниця ансамблю Маріанна Яра у програмі «Ненаситні» («Nienasyceni»), яку два роки тому показало польське громадське телебачення «TVP Kultura», «люди, які народилися в горах, співають дуже делікатно і лагідно». І дійсно – це чути у творах «Сьпіванки», які передавалися у мокрянських родинах з діда-прадіда. Усі ці риси роблять альбом «Як вода в Ославі» унікальним і автентичним.

Колектив «Сьпіванка» виник у липні 2012 року з ініціативи товариства «Баладгора». Членами ансамблю є жителі Мокрого. Деякі з них співали також в «Ослав’янах». Керівниця колективу – Марія Білас, голова Сяніцького відділу Об’єднання українців у Польщі, а художня керівниця – культурна активістка з Сянока, вчителька та диригентка Маріанна Яра.

Усі члени «Сьпіванки» мають сьогодні одну мету – поширювати та розвивати традиції і народні обряди, що підкреслюють ідентичність Мокрого, пропагувати його культурну спадщину. Альбом «Як вода в Ославі» – гарний спосіб це зробити.

***                                                                                             

«Як вода в Ославі», колектив «Сьпіванка», село Мокре біля Сянока, 2019.

Поділитися:

Схожі статті

Сергій Петриченко: Про пермакультуру, розумне господарювання, роботу на радіо та традиційну музику

Григорій Сподарик ■ ІНТЕРВ'Ю ■ №36, 2020-09-06 Пермакультура – це натуральний спосіб вирощування рослин. Десять років тому нею зацікавився Сергій Петриченко – журналіст української редакції...

Не засуджений і не виправданий: історія Івана Дем’янюка

Григорій Сподарик ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №35, 2020-08-30 На платформі «Netflix» доступний минулорічний п’ятисерійний документальний серіал «Диявол по сусідству». У польському варіанті він називається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*