«Лемківщина» з надією

(нк)РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№8, 2016-02-21

«ЛЕМКІВЩИНА», Вид. Організація Оборони Лемківщини в Америці, Ч. 4, Зима 2015, 34 С.

Так можна окреслити провідні думки 4 номера цього журналу, який систематично, як добрий гість з Америки, потрапляє в наші руки. Бо й не може бути по-іншому, адже це число видання присвячене різдвяно-новорічному періодові, коли людина з надією споглядає в прийдешнє. Тож і стаття Аскольда Лозинського, відомого не тільки серед українців діаспори великого захисника України, переповнена надією на кращий стан справ у його духовній батьківщині. Важливі структури, на його думку, повинні очолювати професіоналісти. Видно-бо, що «питання Криму, крім риторики, сьогодні виглядає замороженим фактом, а Донецьк і Луганськ замороженим конфліктом». Автор надіється на мудрість президента. «Багаття надій» 22 січня 1944 р. забрала з собою з України Ірина Дибко-Филипчак, переливаючи свої сподівання у вірш під такою назвою.
Часопис повідомляє, що 7 листопада у Вашингтоні відкрито пам’ятник жертвам Голодомору в Україні. Урочистості, у яких брали участь патріарх Святослав і митрополити Філарет та Антоній, а також дружина президента України Марина Порошенко і голова СКУ Евген Чолій, тривали три дні.

Читаючи статтю Михайла Дзвінки «Найперше були тут русини», поширюємо свої знання про руські території, які, на думку автора, сягали аж до Вісли. У ХІХ ст. польський науковець з Кракова Вінценти Поль писав, що «годину волами на схід від Кракова починаються руські села», а Хмельницький говорив, що «виб’є весь руський народ з-під лядської неволі аж по Віслу». У ХІІ ст. було в Кракові 26 молитовних домів східного обряду. Сам Мешко І у державному документі писав: «На схід від Кракова починається Русь».
«Лемківщина» дає нам можливість заглянути до бескидського села Мокрого, де, як вважає Ярослав Машлюх, «варто було заризикувати, що є ознакою того, що ми не байдужі до нашої малої батьківщини, до наших дітей і до самих себе». Школа в Мокрому вже третій рік працює як непублічний навчальний заклад.
Приємно теж прочитати, що 50 років тому місячник «Лемківські вісті» видав перший «Лемківський календар», а надрукували його отці-василіани в Торонто.
У журналі застосовано цікавий графічний задум: статті переплетені поезією Петра Скрійки і Василя Шляхтича. Обкладинку прикрашає «Різдвяний мотив» Павла Лопати. Варто передплатити цей естетично оформлений і виданий на доброму папері часопис. Річна передплата поза межами США коштує лише 25 доларів.

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*