Анна Коженьовська-Бігун ■ КУЛЬТУРА ■ 2009-09-17
{mosimage}
Київ у Варшаві та Варшава у Києві – це суть найновішого проекту ґалереї Arttu. Його ідея народилася в ратуші району Прага-Північ, як пропозиція польсько-української співпраці на рівні не стільки столичних міст, а саме їхніх районів. І так, 4 вересня відбулася перша частина заходів, тобто вернісаж сімох київських митців на варшавській Празі.
Два поверхи ґалереї заповнилися українським сучасним живописом і керамікою зі Східної України. Різні школи, різні темпераменти і різні покоління митців. Настільки несхожі, що, – як сказав один з учасників виставки, – непросто було скомпонувати їхні роботи в одному невеликому просторі. І так, поруч абстракцій висять картини, інспіровані народним мистецтвом, а поруч широких натюрмортних плям – імпресіоністичні букети з квітів та сцени зі селянського життя.
З одного боку, до участі у виставці запрошено майстрів зі світовими прізвищами, які на наше запитання, чи в Україні можна вижити з мистецтва, відповідали: “Так, звичайно” або “Я ж живу!”.З другого – дано великі шанси молодим художникам, для яких ґалерея Arttu стала першою закордонною пригодою. При чому, їхні картини висіли поруч – в одному просторі, на рівних правах. Безсумнівно, велике зацікавлення відвідувачів викликали праці Анатолія Марчука та Миколи Євтушенка – зрілих і відомих художників. Зацікавлення це, зрештою, було відчутне фізично, оскільки ґалереї вдалося продати дві їхні картини. А. Марчук – це справжня і яскрава зірка на українському “арт -небі”. Дотепер він брав участь у 150 виставках, у тому числі в 40 індивідуальних. Свої праці виставляє в ґалереях Німеччини, їх можна знайти в музеях та приватних колекціях в Європі, Північній Америці та Австралії. Багато публікує, а також часто виступає в телебаченні. В Arttu презентував серію олійних абстракцій, сповнених енергійних барв і колористичної гармонії. М. Євтушенко також відомий не лише в Україні, а й у Греції, Іспанії, США, Франції, Польщі. Його картини можна придбати в кращих київських ґалереях, а зараз теж і у Варшаві, куди він приїхав із тонкими композиціями з квітів, людей і тварин, занурених у фантастичних світах. І ще варто згадати про Олексія Іванюка, живопис якого виразно виділявся на фоні всієї колективної виставки, оскільки репрезентував найбільш реалістичний напрямок. Зимові пейзажі, сцени з життя селян, хатини в садочках, квіти чи натюрморт вписуються загалом у позитивістську традицію малювання.
Молоде покоління представляли двоє художників: Інна Пантелемонова родом з Одеси, яка джерела своєї творчості віднайшла в українському народному мистецтві, та син Анатолія Марчука – Євген, з дуже виразними пейзажами і натюрмортом. На жаль, Є. Марчук не міг приїхати до Польщі, бо як чоловік призовного віку просто не отримав закордонного паспорта. І хоч організатори сказали багато теплих слів на адресу посадовців і прикордонних служб обох держав за їхню велику логістичну допомогу, то однак бюрократія залишається бюрократією…
Хоч каталог виставки про це не інформував, але в Arttu гостило ще двоє небанальних творців – Дарія та Геннадій Фісуни. Вони привезли вироби, виконані за старовинними зразками. Передусім це була кераміка, але також одяг доіндустріальної епохи зі Східної України, скіфські оздоби й амулети, авторські ляльки-шматянки. Г. Фісун відомий в українському творчому середовищі також завдяки своїй надзвичайній роботі – він на основі різних джерел, розсіяних по всій Європі, відтворив скіфські орнаменти. Виставку цих орнаментів заплановано організувати у Варшаві вже наступного року.
Два дні після вернісажу, в неділю 6 вересня, на розі вулиць Зомбковської та Бжеської відбувся великий фестиваль з нагоди Свята району Прага. Він мав відкритий, поліетнічний характер. Поміж празькими кам’яницями з’явилися словацьке, в’єтнамське, індійське, балканське, ну і, очевидно, українське подвір’я. Українську садибу влаштувала тут ґалерея Arttu. Г. Фісун проводив майстер клас, під час якого показував традиційний спосіб виробляння кримського посуду. Можна було придбати кримські сувеніри і з’їсти смачну кулешу. Увечері на головній сцені заграли “Гайдамаки”. Але це не кінець козирів, які підготувала Arttu. На фінісажі виставки 25 вересня заспіває відома українська вокалістка Роксана Вікалюк.
“Наше слово” №38, 20 вересня 2009 року {moscomment}
