Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №27, 2020-07-12

Коронавірус не призвів до масових відмов від діяльності нацменшин, яку фінансує держава. Але у найближчі місяці ситуація може погіршитися. Тому лідери організацій знову просять про «антикризовий щит».

Про такий захист меншинна спільнота у Спільній комісії уряду та нацменшин вперше говорила в офіційному зверненні від 1 квітня 2020 року. Це питання знову підняли на засіданні Сеймової комісії нацменшин 29 червня, присвяченій складній фінансовій ситуації громад у часи пандемії, а дещо раніше проблему обговорювали у Спільній комісії уряду та нацменшин. Тоді і зараз державні службовці підкреслювали, що дотації на цей рік виплачуються постійно. Станом на середину червня підписані 80% запланованих на рік договорів. У випадку приблизно 30 документів організатори попросили про зміну форми і дат проведення заходів – до цих договорів треба буде внести зміни. У 3% випадків організаціям довелося відмовитися від фінансування і виконання завдань.

«Ці цифри показують стабільну ситуацію національних та етнічних меншин», –  сказав у Сеймі Анджей Сосновський, заступник директора департаменту віросповідань і нацменшин у Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА). Службовець назвав зустрічні кроки – спрощення процедури електронного підпису договорів, інформування про інші джерела фінансування чи уможливлення роботи в режимі відеозв’язку.

«Дуже небагато запропонованих нами постулатів взяли до уваги», – заявив натомість співголова Спільної комісії уряду та нацменшин Григорій Купріянович.  Він підкреслив, що пандемія особливо позначається на нацменшинній культурі, адже багато заходів у цій сфері – це концерти. Держава дає кошти на саме такі завдання і не має можливості перерозподілити їх на щось інше. А це вже –  величезна проблема в ситуації карантинних обмежень, спричинених пандемією. Водночас, на думку Григорія Купріяновича, те, що наразі небагато організацій повернули гроші, означає, що вони таки сподіваються провести відкладені зараз заходи восени. Проте виникає запитання – що робити, якщо й тоді коронавірус їх унеможливить? Меншини очікують більшої гнучкості відомства у питанні формальних вимог і повторюють свій постулат про «антикризовий щит». Йдеться, наприклад, про те, аби призначені на окремі заходи кошти можна було використати на купівлю техніки, за допомогою якої події вдалося би провести в онлайн-режимі. Представниця караїмів Маріола Абкович під час дискусії заявила: МВСіА просили надати можливі рішення та способи розв’язання проблем, коли організації одразу після введення карантинних обмежень не знали, як можуть використати кошти, що мали витратити на приїзд чи харчування артистів. «Насправді ми не дочекалися пропозицій того, як можна було би організувати завдання в іншому форматі», – сказала Маріола Абкович. Вона також переконана, що, якщо карантинні обмеження не зніматимуть, міністерству повернуть більше грошей, які організації мали призначити на свої завдання.

Представник Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Анджей Сосновський зазначив, що відомство таки допускає іншу форму реалізації завдань, але не повну їх зміну. Тобто, якщо організація отримала кошти на концерт з нагоди роковин певної події, то може, наприклад, використати їх для створення і розповсюдження відеоматеріалів про цю подію. За словами службовця, невитрачені кошти на харчування артистів чи охорону заходу можна призначити на закупівлю обладнання для онлайн-діяльності (комп’ютерів, аудіовізуальної техніки тощо). 

Виконавчий директор єврейського товариства «Чулент» Пйотр Квапісевич представив результати опитування, проведеного серед меншинних організацій. 90 товариств оцінили свою ситуацію під час пандемії. Так, близько 70% з них перейшли на дистанційну роботу, при цьому 56% вказали, що деякі їхні завдання неможливо виконати у такому режимі. На погіршення своєї ситуації у цьому році очікують 63% організацій. Близько 70% вказали, що підхід до нацменшинної освіти у школах не такий, як до інших предметів. 43% товариств вказали, що на виконання завдань в онлайн-режимі треба більше часу, ніж на реалізацію їх у традиційній формі. У близько чверті організацій говорили також про проблеми з доступом до інтернету, аналогічну проблему мала третина їхньої аудиторії. Підсумовуючи, Пйотр Квапісевич наголосив: онлайн-заходи не укріплюють спільноти та не покращують взаємини між їхніми представниками.

Отже, дослідження товариства «Чулент» показує зовсім іншу дійсність нацменшин, ніж та, що зображена в статистиці МВСіА. Відкритим залишається питання – чи відомство розглядатиме ситуацію комплексно і чи замислиться над реальною антикризовою допомогою для громад. Представник міністерства у Сеймі переконував, що таке бажання є.

Поділитися: