(бг) ■ ГРОМАДА ■ 2009-01-03
{mosimage}
Ім’я Ірини Богун – дочки дипломата Центральної ради та Директорії, члена НТШ проф. Івана Фещенка-Чопівського, авторки численних статей з історії України, друкованих в “НС”, “Нашій культурі” та “Українському календарі” в 60-90-х рр. ХХ ст. добре відоме старшому і середньому поколінню читачів “Нашого слова”. Вельмишановна сеньйорка (нар. 1920 р.), проживши в Катовицях усе життя, яке разом з чоловіком холмщаком Іллею Богуном вони присвятили українській справі, покинула 2008 р. сповите димом місто і перенеслася в Екуменічний дім опіки в Пралківцях.
17 грудня ґенеральний консул у Кракові виконав указ Президента України В. Ющенка від 20 серпня 2008 р. про присвоєнання їй “за вагомий особистий внесок у зміцнення України у світі та популяризацію її історичних і сучасних надбань” медаль княгині Ольги ІІІ ступеня як громадській діячці. У врочистій атмосфері консул Михайло Бродович вручив І. Богун медаль та побажав щастя і здоров’я, до чого щиро приєдналися коло 50 присутніх осіб. “Дякую, я не сподівалася”, – сказала нагороджена та поділилася з присутніми таємною думкою, чому вона замінила Катовиці на Перемишль. Її батько помер 1952 р. в республіці Комі як в’язень Ґулаґу, йому важко було спочити в чужій землі. Отож вона вирішила, що під кінець життя переїде на рідну українську землю. І вибрала гостинний будинок сестер служебниць у перемиських Пралківцях.
“Наше слово” №2, 11 січня 2009 року {moscomment}
