«МАКОВИЦЬКА струна» молодіє

Мирослав Ілюк, Олександр МаслейЛЕМКІВСКА СТОРІНКА2011-01-13

{mosimage}

strong< У Бардієві 4 грудня 2010 р. і в Пряшеві наступного дня проходив XXXVIII Огляд народних пісень "Маковицька струна". Цьогорічний захід став переломним: на зміну співакам, відомим з попередніх оглядів, рішучим кроком вступила молодь, здебільшого учні основних та середніх шкіл і студенти вишів. На концерті в Бардієві й у Пряшеві вони склали майже третину загальної кількості виступаючих - 60 учасників.

Давно спливли в минуле ті часи, коли незабутній Андрій Каршко 38 років тому прокладав перші цеглинки цього популярного серед людей пісенного заходу.

Тоді мало хто сподівався, що народна пісня на “Маковицькій струні” у наш час, час різних звабливих шоу і небачених видовищ, зробить такий свіжий і рішучий крок уперед. Сьогодні нічого незвичайного немає в тому, що значна частина шкільної молоді вже має музичну освіту, вміє грати на музичних інструментах, бере участь у різних музичних і співацьких оглядах та змаганнях реґіонального, державного і міжнародного рівнів.
У вечірньому концерті в Бардієві взяли участь мер міста Борис Ганущак, депутат самоврядування Пряшівського краю Андрій Гаврила, делеґацію Союзу русинів українців Сербії очолив Йоаким Грубеня, а Об’єднання лемків у Польщі – голова організації Стефан Гладик. На концерт прибула також делеґація працівників культури Закарпатської області України, яку очолював начальник управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації Юрій Глеба. Запрошення взяти участь в огляді прийняв і в.о. генерального консула України в Пряшеві Юрій Колядинський.
Від імені головних організаторів – Союзу русинів- українців Словацької Республіки (СРУСР) і міста Бардієва – огляд народної пісні “Маковицька струна” відкрив голова Центральної ради СРУСР Петро Сокол:
– Протягом 37 років зі сцени “Маковицької струни” прозвучали сотні русько-українських пісень, які є свідченням того, що наша народна пісня живе. Народна пісня – як сльоза: очищує душу і зміцнює наш родовід. У ній живе русько-українська душа. Пісня всіх нас об’єднує, дає нам силу до боротьби з сьогоднішніми труднощами і з чистою совістю дивитись у майбутнє. Ми пишаємося тим, що високі почуття любові до нашої пісні, до нашого народу об’єднали нас навколо ідеї збереження прекрасних традицій і звичаїв, – сказав, зокрема, П. Сокол.
Сценарист і режисер XXXVIII Огляду народних пісень д р Анна Дерев’яник не приховує своєї радості від того, що перший блок програми під назвою “Мамко моя рідна” майже повністю склала шкільна молодь, а в да льших п’яти блоках – “Молодість моя, молодість”, “Чом ти, любове, нещаслива”, “Ей, любуй м’я, любуй”, “Ходив до нас, ходив” та “Іде свадьба, іде” молодь так само завоювала своє належне місце. Це, на думку режисера, послідовна праця конкурсних комісій, які відповідально відбирали найкращих на реґіональних відбіркових колах. І все підпорядковане одній меті – показати в пісенному багатстві, що через любов зроджується нове життя, любов перемагає всі життєві негаразди і дає людині найбільше щастя. Недарма наймогутнішим акордом на “Маковицькій струні” бринів якраз блок “Іде свадьба, іде”.
Напрочуд витончено на концерті прозвучали народні пісні в обробці Володимира Любимова, Юліуса Селчана, Славомира Калиняка. Безперечну заслугу в цьому має Оркестр народних інструментів Юліуса Селчана.
За рішенням журі огляду в складі Яни Любимової, Божени Ганат і Варфоломія Сотака, лауреатами XXXVIII Огляду народних пісень “Маковицька струна” стали: Степан Штець із Кошиць, дует Мирослави Ґладиш і Зузани Филичко (Шариське Ястраб’є), тріо Катарини Лукчик, Моніки Малик та Ірени Веверки. Премію журі одержало тріо Михаели Мушинки, Іванни Світок, Мартини Світок (З’єднана школа ім. Т. Шевченка, Пряшів), а премією глядача відзначено дует Валерії Сташек (Абрагамівці) і Рене Адамишина (Ряшів).
Гостем цьогорічного огляду був народний колектив “Розмарія”, багаторазовий лауреат українських конкурсів народної пісні. Солістки Катерина Малош і Квітослава Демидчук під акомпанемент Михайла Бровді навіяли чарівність і неповторну мелодійність закарпатської народної пісні. Колектив працює під керуванням заслуженого працівника культури України Наталії Петій Потапчук.
Цьогорічний огляд народних пісень зробив явний пролом у пошуках нових талантів, які приходять на сцену після старших. Поширюється також географія учасників “Маковицької струни”. А це міста – Бардіїв, Гуменне, Кошиці, Межилабірці, Пряшів, Свидник, Снина, Списька Нова Весь, Сечовці, Стропків, Стара Любовня, села – Абрагамовці, Бехерів, Дуплин, Няґів, Орлів, Округле, Порач, Ряшів, Снаків, Сорочин, Якуб’яни, Тихий Потік, Шариське Ястраб’є. Географія учасників “Маковицької струни” поширилася навіть на такі місцевості, які досі не були традиційними для такого огляду, – тобто Храсть над Горнадом, Ольшовани, Брутовці, Седлиці, Крачуновці чи Нижня Камениця.
І це вказує на значне поширення української народної пісні за межі традиційної русько-української етнічної області на сході Словаччини. “Маковицька струна” переросла також межі реґіону. Питанням тільки залишається, доки буде жити наша народна пісня, якщо процес асиміляції і втрати націо нальної ідентичності набув у наш час таких страхітливих розмірів. Та хочеться вірити, що доки живе народна пісня, доти живе і народ.
Наша інформація не була б повною, якби не згадати, що концерт модерували в Бардієві Степан Гій, а в Пряшеві – Дана Дерев’яник. Сцену з великим художнім смаком виготовив Ладислав Цупер. Концерт із ХХХVIII Огляду народних пісень “Маковицька струна” з Бардієва передавало в прямій трансляції радіо “Патріа”.

“Наше слово” №3, 16 cічня 2011 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*