пл. уч. Анна Тимець ■ ГРОМАДА ■ 2010-10-06
{mosimage}
У Мриглодах на Любачівщині знаходиться пластова оселя, яка останніми роками була призабута. Цьогорічний комендант пластового табору ст. пл. Дарія Пеленська разом із проводом вирішили повернути життя в це місце й організувати юнацький табір та спільно з учасниками трохи відновити його.
Юнацький табір “Великі лицарські часи”, що тривав від 2 до 13 серпня, був проведений у середньовічному дусі. Юнаки віком від 12 до 18 років мали змогу протягом 12 днів вивчати середньовічні танці чи робити прикраси, спробувати стріляння з лука, відчути себе лицарями. Молодь з великим ентузіазмом приходила на заняття співу, а кожний учасник отримав таборовий співаник із маловідомими піснями.
Табірною піснею стала “Молитва до св. княгині Ольги”. Не могло, очевидно, бракувати й “гутірок” про історію, княжу добу та перемоги русько-українського лицарства. Як то на пластових таборах буває, організовано піші мандрівки.
– Ми багато мандрували по дуже цікавих місцях. Одної неділі, наприклад, ми пройшли понад 20 км, а потім брали участь у літургії в с. Гребенному, яку відправив тамтешній парох о. Іван Тарапацький, після чого ми були дуже втомлені, але й щасливі, – ділиться враженнями учасниця табору пл. Наталя Кущак. – Мандрували також на гору Монастир, а в каплиці на Бучині відспівали літургію.
Пластуни мали змогу вдосконалювати свої вмілості, зокрема, у куховарстві, співі, кераміці. Усі вклали в це багато зусиль. Підсумковий “змаг” (перевірка знань на певній території – ред.), який вирішував, чи юнаки зарахують табір й отримають таборову відзнаку, усі пройшли успішно. Під час нічної тривоги мала місце велика подія – тоді іменували на пластунів прихильників і кілька учасників табору складали пластову присягу.
– Десь біля другої години вночі ми почули свисток і голос бунчужного “Аляааарм!!!”, – згадує Люба Лайкіш. – Бунчужний вивів нас на поляну, де зі смолоскипами чекала нас решта проводу, і там відбулося іменування та прийняття присяги. Це була зворушлива мить, – розповідає дівчина.
Великою подією для юнацтва були також традиційні пластові ватри, на яких можна відчути єдність, особливо ватра, на яку прибули запрошені гості – мешканці Мриглодів та околиць. Учасники табору представили гостям два середньовічні танці: двірський і селянський, а відтак – усі співали й розважалися. Присутні мали нагоду оглянути виставку кераміки, яку підготували пластуни.
– Були й важкі моменти, але це пластовий табір, тут учасники мають виконати певні завдання. Якби не було дисципліни, порядку й нелегких завдань, то це був би дитячий, а не виховний табір. А так це все нас гартує, тож після закінчення табору приходить велике задоволення, – підсумовує Н. Кущак.
За найкращу пластову поставу протягом табору, “першунами” були обрані пл. уч. Ксеня Левосюк та пл. уч. Стефан Сокіл, які запевнили, що наступного року знову поїдуть у табір.
– Насправді варто їздити у пластові табори, тому що завдяки їм молода людина виховується в патріотичному та релігійному дусі, і має змогу вивчити багато цікавих і корисних речей, які, безсумнівно, знадобляться їй у майбутньому, – переконує С. Сокіл.
“Наше слово” №41, 10 жовтня 2010 року{moscomment}
