«Lemko Tower» за вельком водом

Оксана ГрабанЛЕМКІВСКА СТОРІНКА2011-12-29

{mosimage}

По концерті на фестівалі в Сопоті зродила ся думка поіхати з ансамбльом за “велику воду”, де нашы дідове іхали за хлібом ищы перед війном. – Гварил єм о моіх планах виізду до Канади, але з часом юж нихто не вірив в моі слова, – сьміє ся о. Артур Грабан. Мрія не была припадкова, Штефан Мерена з Канады приіжджал часто в родинны страны, не раз помагал товариству “Lemko Tower”, підтримував ініціативы любителів лемківской культуры. То власьні він і його приятелі – Іван Іванюра i Богдан Воркун – підняли ся заданя спровадити молодих лемків на канадийску сцену в Торонто.
Юж по першой пробі чул єм ся так, якбым знал тих люди од років, барс тепло мене привитали не лем яко нового члена ансамблю, але родины, сподабала ся мі тота атмосфера. (Пшемек)
“Lemko Tower” вилетів до Канади на запрошиня Об’єднання лемків Канади, яке сьвяткувало своє 50- літя. Ансамбль приіхав заграти на обходах ювілею і на фестівалі “Bloor West Village Toronto Ukrainian Festiwal”, котрый єст найвекшом того типу імпрезом в Америці. – На льотниско приіхали по нас синове Демковичів і Васьків, якы цілий час были нашима опікунами. Мешкали сме в хыжах Васьків і Міґусів, виживліньом заняла ся пані Іванка Чолі з дому Кобеляк, а фірма Caravan Logistic Inc, яка єст єдном з найвекших транспортових фірм в Північной Америці, удоступнила нам 2 великы ваны, котрима іздили сме під час перебуваня в Канаді. Тоту фірму парунадцет років тому заложили наши люде, власниками сут Штефан Мерена, Іван Іванюра і Богдан Воркун, – оповідат о. Артур.
Не єст для нас важне кілько створиме і в яким часі. Ми простo хочеме сами для себе грати і сьпівати. Hайліпше в тім вшитким єст тото, же перебиваме зо собом. (Наталія)
Кєд посмотрити на прапор Украіни поруч з прапором Канади і на сьціни, обвішени почеснима грамотами, можна зрозуміти, яку велику і важну підтримку даруют для захованя культурной спадщыни. Помагали при організувані фестівалів, концертів, футбольных змагань і іншых ініціатив, в якых брала участ украінска громада. Там культурна діяльніст підтримувана єст лем през бізнес, не отримує ся державной дотації як в нас. Барс тішит тото, же нашы люде, тримаючи ся разом, створили велику справу і не забывают о підтримці діаспори не лем в Канаді, але тіж в Польщы. В Канаді не одчуват ся поділу, там лемки уважают ся за частину украінского народу і організациі зо собом співпрацуют, – повідат о. Грабан.
Мам надію, же нова плита “Lemko Tower” буде добрі принята і ищи дуже концертів перед нами. (Марко)
Першого дня щыро приняв іх Штефан Мерена, зорганізував для них стрічу запознавчо -інтеґрацийну, а наступного дня звиджали околицю і выберали інструменты на потребы виступів. В наступных днях брали участ в “Bloor West Village Toronto Ukrainian Festiwal”, – пару тисячи люди, велика сцена, дуже ансамблів, десятки страганів і три дни доброй забави. Не можна порівняти того з фестівалями в Польщи, в нас неє такого розмаху. Імпреза зачала ся переіздом блиско 100 груп улицьом Торонто, котры презентували організациі, школы і фірмы украінскы. Заграли 3 концерты на великiй і 3 на малiй сцені. – Было то для нас несамовите пережитя, кус сме ся стресували, але публіка приняла нас барс тепло, – споминат священик.
“Lemko Tower” змінило на ліпше почутя власной вартости. Была єм, і буду Лемкиньом і не ганьблю ся свого. (Ольга)
По фестівалі звиджали Торонто, были над водоспадом Ніаґара, запросила іх до ся родина Джумбеляків, котра там мешкат. Андрий Ротко тіж пририхтував для них гостину. – В пана Андрия виділи сме дуже цєкавих фільмів і чули сме архівальны записы, незважаючи на тісячы кільометрів, якы ділят го од рідной Лемківщыны, він жыє ньом на штоден, зберат матеріалы о своім родинним селі Панкна, – зауважыв о. Грабан. Пару родин іх так приняло, медже іншима, Богдан Демкович, який назвав свою фірму “Lemko Trans”.
“Lemko Tower” – коли о тім думам, то все з’являт ся усьміх, в голові чую музику, а перед очима переходят вшыткы добры спомины. Думам си: “то єст тото, без чого не выображам собі житя!” (Магдалена)
Під час фестівалю “Lemko Tower” заграв 6 концертів, спіткав ся з симпатийом і пошаном украінской діаспоры. Грали тіж на забаві, якы і в нас ся організує. На фестівалю выступили ансамблі роковы, хард-роковы і фольковы. Люде барс добрі ся бавили, організация, за котром стояв Орест Галушка і його екіпа, была на барс високим рівні. Пришов час на остатній выступ при нагоді 50-літя об’єднання, імпреза припоминала кус нашу Маланку, при столиках сідили люде од молоденьких по старших, вшыткы святочні убраны. Над вшыткым панував пан Адам Стец і його співпрацівникы. То было направду великє сьвято, котре “Lemko Tower” обходило разом з кількома сотками люди. В памяти залишила ся нам гостина в Штефана Мерени, котру зорганізував перед нашим виіздом, а його жена Мирослава барс нам помагала через тоты 2 тижні, – зазначат священик.
Під час проб не мусиме думати о тім, што маме задане до школы чи о прятаню, якє чекат нас дома. Думаме лем о музиці, о тім, якыма помислами можеме притягнути іншых до лемківской культуры. (Рамона)
Барс тішыт, же в святі брало участ дуже молодих люди, зав’язали ся нови знайомства.
То был чудовий час, за який барс щиро дякуєме. Маме надію, же люде, котрих сме познали, приіхают до нас на Ватру в Лугах і будеме могли ся одвдячити за горяче принятя нас на тоты два тижні, котры минули нам барс скоро, але напевно лишат ся в пам’яти на вce.
“Наше слово” №1, 1 січня 2012 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*