Людмила Лабович ■ ГРОМАДА ■ №16, 2019-04-21

Ковані залізні хрестики, встановлені на вершинах дерев’яних або кам’яних хрестів та придорожніх капличок – це характерні вироби підляського народного мистецтва. Найпопулярнішими вони були в останні десятиліття ХІХ та на початку ХХ століть.

село Збуч

На Підляшші хрести ставили не лише на цвинтарях, а й при церквах, біля хат, за селом, при дорогах, на перехрестях, у місцях, де загинули люди. Вони були межовими знаками, оберегами.

Популярними на Підляшші були й придорожні каплички. Ці невеликі культові споруди мали вигляд дерев’яного стовпа, на якому вішали ліхтарик з фігурою святого, розп’яттям або іконою. Це пов’язано із західною церковною традицією, проте підляшани зводили такі каплички ще довгий час пісня відміни унії 1839 року. Вони стали невід’ємною частиною краєвиду Підляшшя.

хрест перед хатою в Чижах

Традиційно місцеві жителі прикрашали зверху хрести і каплички кованими хрестиками. Це – найоригінальніший витвір підляського ковальства, такі хрестики привертають увагу своїм різноманіттям і багатством форм.

Як зауважує Войцех Ковальчук, автор книжки «Ковальський хрест на Підляшші» (Wojciech Kowalczuk, «Krzyż kowalski na Podlasiu»), традиція прикрашати кутими хрестиками придорожні дерев’яні і кам’яні хрести та каплички сягає XVIII століття, однак їхнє масове виробництво почалося наприкінці ХІХ та на початку ХХ століть, коли у підляських селах почало розвиватися ковальство.

cело Старий Корнин

Аж до другої половини ХХ століття ковальство було найпоширенішим ремеслом підляшан. Декілька років тому я мала нагоду поговорити з одним із колишніх ковалів – Миколаєм Ігнатюком із села Полична коло Кліщель. Ремесла він навчився від свого батька, який був ковалем «у пана». Одразу після закінчення восьмого класу пан Миколай почав працювати з батьком. Він згадував, що ще після ІІ Світової війни ковалів було дуже багато, майже в кожному селі. Вони займалися підковкою коней, оковували вози, лагодили залізні ланцюги, гострили тупі сокири тощо. Проте, як підкреслював пан Миколай, не кожен із них вважався добрим фахівцем.

хрести коло cела Мохнате

Хрести кували найкращі ковалі у своїх кузнях. Підляські кузні були невеликими зрубними однокімнатними хатинами, які найчастіше знаходилися на кінці села, трохи далі від житлових та господарських будинків – щоб у випадку пожежі не підпалити все село. Сьогодні у підляських селах ще можна побачити такі кузні. У них ви, однак, вже не знайдете ковалів – частину кузень переробили на дровники, інші стоять покинуті напризволяще та руйнуються.

стара кузня в Тростянці

Ковальські хрести на Підляшші – це не лише свідчення побожності православного україномовного населення регіону, але й справжні витвори народного мистецтва, які вимагали від сільського коваля великої майстерності й естетичного смаку. Окремі орнаменти на хрестах мають своє символічне значення, причому дохристиянська символіка поєднується в них із християнською. Сонце – це світло, знання, місяць – ніч, незнання. Іноді на підляських хрестиках можна побачити півника, який символізує пробудження. Побутувала думка, що таке оздоблення хреста оберігало село. Просто люди вірили, що півник, який височіє на хресті над селом, відлякує нечисту силу – вона боїться заходити туди, думаючи, що вже настав день. Дуже цікавий хрест із півником зберігся у селі Щити в ґміні Орля.

Разом із занепадом ковальства як ремесла почала занепадати традиція виготовлення невеличких залізних хрестиків. Після ІІ Світової війни люди почали заміняти зруйновані часом і природою дерев’яні хрести та стовпові каплички на прості металеві хрести. Кам’яні хрести, попри те, що були витриваліші, також почали зникати з підляського краєвиду.

стовпові каплички, прикрашені ковальськими хрестами у Гайнівці

Проте деякі пам’ятки вдалося врятувати. На увагу заслуговує перш за все ініціатива нещодавно померлого Богдана Мартнюка, голови Громадської комісії догляду за пам’ятками церковного мистецтва при Товаристві догляду за пам’ятками старовини. Завдяки йому в першій половині 1990-х років вдалося провести ремонт та консервацію цвинтаря біля Нового Березова в ґміні Гайнівка. Там збереглося дуже багато пам’яток, увінчаних ковальськими хрестиками. Однак постійно бракує ініціатив, які мали б на меті зацікавити і реставраторів, і місцеву громаду цими оригінальними витворами народного ремесла підляшан.

Поділитися:

Схожі статті

Лавреати Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік

Підляський науковий інститут ■ Cпонсорована стаття ■ №52, 2023-12-31 Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження...

Коментарі

  1. Ковальство – один із найцікавіших, як на мене, напрямків ДУМ (декоративно-(у\)вжиткового миистецтва).
    Приємно було дізнатися, що є серед українських етнічних земель район, де ковальство було так значно поширене.
    Але як же трапилося, що воно по суті на межі зникнення?! (Як зрозумів зі сказаного в статті.)
    Невже фабричне виробництво витіснило ручну працю?!
    Та тоді, виходить, “фірмове” виробництво (САМЕ ТАМ, до воно “перехрещуєтсья” з народнім, ручним ремеслом) є суспільно деструктивним!
    Воно орієнтоване на заробляння грошей (і то не “простими” людьми – а великмми фірмами, брендами та холдингами), а люди, в обмін на сумнівне, миттєве, суто РАЗОВЕ заощадження втрачають натомість вічне, врешті – навички банальної, скажемо так, незалежности в побуті: котрі дозволяють окремій людині лишатися максимально незалежною!
    Бо якщо всяку дрібницю слід буде кукпуати у фірм – то в разі якого катаклізму люди лишаться повністю безпорадніми.
    І взагалі питання задоволення навіть дрібної побутової потреби окремої людини – залежатиме не від таких самих людей, як вона (із якою завжди можна домовитися в разі яких-небудь протиріч) – а від фірми, з якою окремій людині, звісно, нможливо домовитися: адже фірма\бренд завжди сильніша, – і відтак, чудово усвідомлюючи монопольне своє становище, не буде реагувати за запити окремої людини – а змушуватиме її купувати те, що сама випускає в МАСОВОМУ порядку, і не знизьть ціни (поки бачитиме цю можливість).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*