Конференція до 100-ліття союзу Пілсудський-Петлюра

Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №37, 2020-09-13

У цьому році відзначається 100-та річниця союзу державників Польщі та України Юзефа Пілсудського та Симона Петлюри, згідно домовленостей яких ІІ Річ Посполита визнала Українську Народну Республіку і відмовилася від намірів розширення своєї території. Цей договір, хоч і нереалізований, став прикладом польсько-українського порозуміння.

Професор Роман Дрозд (зліва) та доктор Марко Козубель (справа) під час кошалінської конференції до 100-ліття польсько-українського союзу

З огляду на пандемію відзначення ювілею не відбулося у квітні, коли було підписано договір, тому Кошалінський гурток та відділ Об’єднання українців у Польщі вирішили організувати наукову конференцію наприкінці серпня. За словами голови Кошалінського відділу ОУП Романа Біласа, цим заходом вони хотіли показати гарні сторінки спільної польсько-української історії.

На конференції науковці професор Роман Дрозд (історик, колишній ректор Поморської академії у Слупську) та доктор Марко Козубель (історик з Інституту національної пам’яті у Варшаві) говорили про історичні обставини союзу та героїчну оборону Замостя під командуванням генерала Марка Безручка.

– Укладення союзу, з огляду на небезпеку з боку більшовицької Росії, було в інтересах як Польщі, так і України, – зауважив Роман Дрозд. – Влада Польщі на чолі з Юзефом Пілсудським вважала, що найбільша загроза для існування польської держави, яка тільки що повернула собі державність, йде саме від більшовицької Росії, тому потрібно її як найдалі відсторонити від кордонів польської держави. Це була так звана федеративна концепція, прихильником якої був саме Юзеф Пілсудський. Натомість Українська Народна Республіка та її війська на чолі з отаманом Симоном Петлюрою були витіснені більшовицькою армією, Україна була окупована, і йшлося про відновлення її незалежності. Отже, тут збіглися спільні інтереси Польщі та України.       

– Мало відомих фактів, натомість таких, що виставляють союз у поганому світлі, дуже багато, – сказав Марко Козубель, який вважає, що й досі існують невідкриті сторінки польсько-українського союзу. – Те, що минуло 100 років від Варшавської битви, оборони Львова чи оборони Замостя, не означає, що все вже опрацьовано. І це не тільки тому, що у нас було кілька десятиліть комунізму. Дослідницька та популяризаторська робота триває постійно, й Інститут національної пам’яті (ІНП) також докладає свої цеглинки до справи. Наприклад, на зламі липня та серпня відділ ІНП у Щеціні опублікував серію брошур популярно-наукового характеру, присвячених найважливішим битвам та операціям польсько-радянської війни. І не без причини цей же період розпочинається 1919 роком та боями за Вільнюс.

– Вважаю, що генерал Марко Безручко є одним з символів братерства по зброї поляків та українців. Наша історія непроста й дуже часто ми зосереджуємось на спільних кривдах та конфліктах, натомість варто звернути увагу на позитивні символи. Тим більше, що від обговорюваних подій минуло 100 років, а та сама загроза існує і в нинішній час. Сьогодні нашому поколінню також загрожує Росія: не більшовицька чи червона, а путінська, тому ця загроза повинна нас об’єднувати. На мою думку, завдяки таким постатям, як генерал Марко Безручко, ми повинні пам’ятати про спільну історію і глибше відчувати польсько-українське братерство, – дякуючи організаторам та доповідачам, наголосив консул України в Ґданську Лев Захарчишин.

Фото авторки статті

Поділитися:

Схожі статті

Частина наживо, частина онлайн: як пройшла українська наукова конференція у Перемишлі

Кася Комар-Мацинськак ■ ПОДІЇ ■ №38, 2020-09-20 У Перемишлі в українському Народному домі пройшла ІІ Міжнародна наукова конференція «Українці та їхні сусіди протягом віків: політика,...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*