Степан Боднар, член громадського комітету побудови пам”ятника в Горайці ■ ПОГЛЯДИ ■ 2010-09-08
У Горайці 21 серпня ми гідно відкрили й освятили важливий для нас меморіал, віддали честь невинним жертвам цього села. Таким чином виконали заповіт пам’яті перед ними та закінчили працю, започатковану Євдокією Філь. Я хочу подякувати всім добрим людям за їхні пожертви – завдяки ним ми змогли профінансувати все, що пов’язане з будівництвом пам’ятника. Дякую С. Шереметі та А. Кунертові – останньому, зокрема, за його глибоке розуміння слова “прощення” та ідеї примирення між українцями та поляками.
Завдяки співпраці обох високопосадовців можна було погодити список гораєцьких жертв, що неможливо було раніше, коли секретарем Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва був А. Пшевозник. Дякую М. Туцькій, голові Перемиського відділу ОУП. Дякую священству, хорам і численній українській громаді. Не прибув запрошений кс. С. Мізьол, римо-католицький парох Чесанова – це викликає сум і питання, чому так сталося. Особливо, якщо присутні були нинішні мешканці Горайця, яким також щиро дякую.
На сьогодні збільшилася кількість відомих нам жертв – члени родин подали наступні прізвища. Отож, маємо вже не 174, а 178 жертв подій 6 квітня 1945 р. І це не є члени УПА, яких насилу шукав раніше А. Пшевозник і яких нині далі шукають в пресі та в Інтернеті наші недруги.
Нині невирішеною залишається проблема відповідальності польської держави за вбивство, вчинене в Горайці, а також інших – у Завадці-Морохівській, Терці, Люблинці. Нас, Громадський комітет побудови пам’ятника жертвам Горайця, не задовольняє результат розгляду прокурорським відділом Інституту національної пам’яті позовів родин убитих там українців. Це був комуністичний злочин проти польського народу, а горайчани були членами цього народу в його демократичному, а не етнічному розумінні. Однак прокуратура ІНП зняла з держави відповідальність за цей злочин, тому що жертви були українцями. Отож, бути польським громадянином та українцем було суперечливим само в собі. Так є і зараз. Цю суперечність між державою Польщею та її громадянами-українцями треба нарешті зліквідувати.
Записав Б. Г.
“Наше слово” №37, 12 вересня 2010 року
