Записав П.Л. ■ ПОГЛЯДИ ■ №51, 2012-12-16
Роман Радзивонович, член Спостережної ради Радіо Кошалін
До того, як я став членом контрольної ради, я був у програмній раді. Присутність представників національних меншин в останній – це прояв демократизації в державі. Крім того, як нерідко говориться в Польщі, – «відсутні не мають рації». Тож важливо, щоб нас у радіо було щораз більше.
Через присутність наших людей у раді маємо вплив на формування думки керівництва Радіо. Щоправда, програмна рада не має жодних можливостей у контексті прийняття конкретних рішень, однак може висловлювати свою думку про ситуацію, проблеми, підказати ідеї, які може прийняти правління радіостанції. Також посередньо, через рекомендації і висловлення думки, член програмної ради може впливати на низку справ, що відбуваються в радіо, навіть може безпосередньо звертатися до Крайової ради радіомовлення і телебачення (Krajowa Rada Radiofoni i Telewizji – пол. – ред.), без необхідності інформування про це правління та голови своєї радіостанції.
Наша присутність може бути поштовхом до того, щоб в ефірі більше займалися проблематикою нашої меншини. Усе залежить від нашого лобі на рівні ради. Порушення певної проблематики впливає на думку інших членів ради, і це може допомогти в реалізації запропонованих ідей. От хоча б зміна та збільшення часу трансляції деяких передач – особливо, коли є проблеми з толерантністю та загалом немає зацікавлення проблематикою меншин. Звичайно, одна людина неспроможна щось зробити самостійно, оскільки в раді є ще кільканадцять інших осіб. Проте саме вона має вплив на створення відповідних умов, щоб у радіо почали звертати увагу на проблеми громади та різні явища, з нею пов’язані. Однак голос представника меншини у програмній раді не завжди може дати результат у формі конкретного рішення чи схвалення постанови.
Необхідно також сказати, що член ради повинен не тільки дбати про інтереси репрезентованої ним меншини, але й звертати увагу на інші загальні суттєві справи. Члени також повинні мати свою думку і впливати на загальні справи, часто пов’язані з політикою держави, а не лише з національними справами. Ідеться про питання етики, культури мовлення, толерантності до іншого світогляду. Треба пам’ятати, що невирішені справи через якийсь час торкнуться й нас.
