КОМЕНТАР: Про VI З”їзд ОУП

ПОГЛЯДИ2009-10-14

Іван Сирник – делеґат з’їзду, Щецинський відділ
Я вдруге був учасником з’їзду об’єднання. Під час дискусії не було видно, аби вона була диктована чи наперед запланована й кимось управлялася. Заразом видно і те, що громада не сконсолідована, помітний виразний поділ. Загальний підсумок з’їзду такий: не визначено напрямку, куди ми маємо йти. Не вперше на з’їзді говориться про невідкладні рішення, а цих рішень нема. Уже не раз приймалися з’їздівські постанови, але виконавчі органи їх не виконували.

На майбутнє я виділяю дві справи: Перемишль і загалом структури ОУП. Обидва напрямки вимагають активізації. Щодо проектів у цих сферах, то побоююся, що після заяв про потребу виконання, не буде конкретних дій.

Ігор Горків – делеґат з’їзду, варшавський гурток
Я вперше на з’їзді ОУП. І був здивований способом вибору членів комісій: це відбулося так оперативно, що виглядало так, ніби відбулося голосування на заздалегідь підготовані списки. Як хтось із залу подавав непогоджену пропозицію, було помітне здивування. Краще було б, якби була менша кількість промов і були вони коротші, а більш продумано обиралися члени комісій та керівних органів. Молодь, від імені якої виступав А. Путько, підтримує федеративний внутрішній лад організації, отож я мав надію на зміни в статуті, які дозволять на більшу свободу для діяльності на місцях, однак цих змін не прийнято. Позитивним елементом були заклики до взаємної підтримки.

Петро Стапай – делеґат з’їзду, Ольштинський відділ
Це мій перший з’їзд. На жаль, з’їзд – це “старе нове”. Однак “старе нове” може бути дійсне тільки 4 роки, у період між з’їздами. Якщо обрані керівні органи за цей час не подумають, що треба зробити, то 2013 р. може повторитися жест, знаний з історії Польської об’єднаної робітничої партії: “Кінець, прошу винести прапор ПОРП з залу засідань…”. Адже може статися так, що скажемо один одному: Об’єднання українців у Польщі нема. Що зроблено на з’їзді, щоб відбувся відхід від центрального планування та управління? Не зроблено нічого. У Варшаві далі знають моїх людей та їхні проблеми краще від мене, хоч я постійно живу в Бартошицях і є головою тамтешнього гуртка ОУП. А в нас ситуація виглядає так, що за 10 років мабуть богослужіння в церкві будуть служити польською мовою… На жаль, цей з’їзд не відповів на потребу професіоналізації та не зняв з себе сорочок і шароварів. П. Тима вже отримав з’їздівські повноваження. Я йому не заздрю розмірів праці і завдань. Він має зробити все, щоб не бути тим, хто під час останнього з’їзду виносить з залу прапор неіснуючого ОУП!

“Наше слово” №42, 18 жовтня 2009 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*