Марія Пшеломець – незалежний публіцист і коментатор, спеціалізується в тематиці колишнього СРСР ■ ПОГЛЯДИ ■ 2009-09-03
Росіяни ніколи не приховували, що вважають Україну своєю зоною впливу. Брати-слов’яни, малороси, перлина в російській короні, без якої (на що звернув колись увагу Збіґнев Бжезинський), Росії важко було б утримати статус світової імперії. Отож, нічого дивного, що також після розвалу СРСР Москва старалася усіма способами втримати свою сусідку, яка втікала на захід. Уживала для цього як економічні зв’язки, так і політичний тиск.
Однак останнім часом сталася подія безпрецедентна. Президент Медведєв виступив з безпосередньою і гострою атакою свого українського колеги Віктора Ющенка. Спочатку в офіційному листі, потім за посередництвом відео-блога. Список кремлівських претензій на адресу Києва довгий:
– зайняте ним антиросійське становище під час минулорічного конфлікту на Кавказі;
– постійні старання наперекір становищу Росії про членство в НАТО;
– створення труднощів для діяльності російського Чорноморського флоту;
– торпедування економічної співпраці з Росією, особливо в енергетичному секторі;
– порушення майнових прав російських інвесторів;
– спробу перегляду спільної історії, у тому числі накидання націоналістичної інтерпретації Голодомору 30-х рр.;
– утиски щодо російської мови у громадському житті;
– втручання у справи Церкви.
Відповіддю на цю “антиросійську лінію українського керівництва” стала затримка виїзду до Києва нового російського посла. Найправдоподібніше, що Міхаїл Зурабов стане керувати дипломатичним представництвом щойно після січневих президентських виборів.
Бо, як стверджують експерти, саме ці вибори є головною причиною безпрецедентної російської атаки.
Закиди, висунуті на адресу української влади, це взагалі-то нічого нового – у російських мас-медіа та висловах окремих політиків появлялися вони вже і в минулих роках, однак ще ніколи не лунали подібні оскарження з уст глави російської держави у такій гострій формі,
а це означає, що Москва черговий раз хоче вплинути на результат українських виборів. Дає чіткий сиґнал українській еліті, що від нової влади в Києві очікує того, що вона братиме до уваги російські інтереси – як енергетичні, так і ті, що стосуються сфери безпеки.
Справа непокоїть остільки, що майже одночасно до російського парламенту був скерований проект закону, який має розширити можливості збройної інтервенції за кордоном. У цій ситуації немає жодної ґарантії, що російська армія не буде змушена в якомусь моменті до військової підтримки бунту проти України частини мешканців Криму – півострова, на якому дислокується російський Чорноморський флот.
Це, звичайно, тільки гіпотеза. Впевнено можна сказати одне – гострі слова Д. Медведєва свідчать про те, що Москва не тільки включається в українську виборчу кампанію, а й також хоче зробити відносини з Росією одною з провідних тем цієї ж кампанії.
Марія Пшеломець – незалежний публіцист і коментатор, спеціалізується в тематиці колишнього СРСР, віднедавна авторка і ведуча передачі “Студія Схід” у TVP Іnfo
“Наше слово” №36, 6 вересня 2009 року {moscomment}
