Петро Тима, голова Об”єднання українців у Польщі ■ ПОГЛЯДИ ■ 2010-11-11
Зі списків кандидатів видно, що картина участі українців у самоврядних виборах виглядає досить непогано. Поява українських кандидатів у різних виборчих комітетах показує, що це не випадковість, а продумана стратегія, у якій береться до уваги специфічна ситуація окремих громад: інакше позиціонують себе й мають інші можливості українці на Вармії та Мазурах, інакше на Підляшші чи Лемківщині.
Тому не могло бути однієї виборчої стратегії. Кількість кандидатів та різні стратегії присутності у виборах є доказом того, що це продуманий процес. Тому є шанс, що українці не втратять позиції, яку мають на рівні самоврядування, а навпаки, можуть збільшити свою присутність.
Можна було б, звичайно, висувати більше кандидатів, проте відомо: ніколи не буває такої ідеальної ситуації, щоб вдалося представити таку кількість кандидатів, яка б забезпечила нам репрезентацію всюди там, де б ми того хотіли. Причини різні: частина вартісних людей ще не бачить себе у самоврядуванні; інші може просто не вірять в успіх. Тому формування виборчих списків – це завжди довготривалий і нелегкий процес. Думаю – поява серйозних кандидатів, наприклад, на Підкарпатті, де раніше були з цим проблеми, показує, що урок з минулого вивчено. Отже є серед наших лідерів розуміння потреби бути на всіх рівнях самоврядування, потреби ведення переговорів із серйозними виборчими комітетами, і там, де це можливо, використати шанс, щоб український голос було чути. Маю на думці ситуацію, коли активні представники громади висуваються на різні рівні самоврядування. Випадки, коли українці висуваються з конкурентних комітетів – у цих виборах марґінальне явище, у масштабі усієї країни таких випадків небагато. Це свідчення зрілості кандидатів, і того, що на місцях добре розроблено виборчу стратегію.
При цих виборах з’являться питання підготовки кандидата до виборчої кампанії. І тут на наших очах відбувається серйозна зміна. Є, щоправда, такі кандидати, які думають, що їхнія декларація участі у виборах – це вершина того, що повинні під час виборів зробити. Проте є й інші кандидати, такі, які знають, що вибори – це будування позиції роками, а додатково – мобілізація, особливо у виборчий час, що це вимагає зусилля і праці. Є наші кандидати, які усвідомлюють, що час виборів, це час подвійної чи потрійної активності – треба мати ідею, співпрацювати з командою, бо один кандидат у виборах не функціонуватиме. Сам авторитет серед місцевої громади – це інколи замало, бо, як відомо, у Польщі основна проблема кожних виборів – президентських, парламентарних та самоврядних – це низька явка. Тому основне завдання для кожного кандидата – це активізувати виборця, щоб той пішов на вибори і проголосував. Вже минули часи спонтанного висування кандидатів. Сьогодні вибори – це конкретні кроки: оформлення пропозиції, зверненої до людей, рекламна кампанія, підготовка нормальної виборчої стратегії. Ми маємо приклад наших людей, які свідомо приймали рішення, що будуть висуватися, і тепер послідовно ведуть кампанію, розраховуючи на успіх. Побачимо, наскільки сформовані списки, активність наших кандидатів будуть перекладатися на голоси. Тому зараз основний постулат і заклик до наших людей – максимально підтримаймо своїх кандидатів: тих, які відомі, з яких частина уже має досвід у самоврядуванні та відома на ниві української активності не тільки рік чи два.
“Наше слово” №46, 14 листопада 2010 року {moscomment}
