Олена Гуменюк ■ ІСТОРІЯ ■ №46, 2019-11-17

85 років тому наприкінці листопада помер Михайло Грушевський – видатний вчений, політик. Його доробок складається з понад 2 тис. наукових праць,  автор 10-ти томної «Історії України-Руси». Голова Української Центральної Ради. Однак в біографії Грушевського й досі існують суперечливі моменти. Один з яких пов’язаний із датою його смерті.

Від 1931 р. Михайло Грушевський із родиною мешкав у Москві. Це було щось на зразок заслання. Умови проживання важко було назвати комфортними. Грушевські займали одну кімнати комунальної квартири. Приміщення було темним і вогким. Тому його мешканці часто хворіли. Покращити фізичний стан допомагали відпочинок та лікування. Як академік Всесоюзної академії наук Грушевський мав право на відпочинок у санаторію в Кисловодську.

І саме восени 1934-го Михайло Грушевський з дружиною та донькою відпочивали у Кисловодську. Спочатку все йшло добре: погода тішила теплом, і настрій був бадьорим. «Ми знову в тій же кімнаті що торік – ми нею були задоволені і просили її знову, і навколо те саме, і се приємно, – писав у листі до брата Олександра Грушевський, – нова їдальня введена вже в експлуатацію, простора і ясна, тільки ще умебльовання нема; а мешкальний корпус має бути готовий по новім році, тоді буде просторно, або краще сказати – буде більше місць. Бо просторніше стало і сього року – але через те, що дуже обмежили число місць. Тепер всього 80 з чимось – се нормальне число, а торік було 180!»

У середині жовтня Грушевський захворів, і хвороба виявилась серйознішою, ніж здавалось. Кілька операцій із лікування карбункулу (гнійне захворювання шкіри) було проведено у санаторії місцевим, не дуже досвідченим лікарем. Час було втрачено, побороти це важке запалення у санаторії не вдалося і Грушевського перевели до Кисловодської лікарні.

В історії хвороби Михайла Грушевського зазначено перебіг хвороби та смерть: «22/11. Переливание от дочери 300 куб. см крови. Переливание без осложнений и без реакции. К вечеру состояние тяжелое. Пульс 120 слабого наполнения, аритмичен. Состояние полусознательное, бред […]

23/11. Состояние тяжелое, резкая слабость, упадок аппетита, сонливость, бред […]

24/11. Сердечная слабость нарастает, температура ниже нормы. Пульс 120, едва прощупывается. Сознание помрачено. В 2 ч[аса] дня смерть при нарастании сердечной слабости».

Отже, Михайло Грушевський помер 24 листопада 1934 р. Про це свідчить запис в історії хвороби. То чому ж і досі можна зустріти в різних джерелах дату смерті не тільки 24, а й 25 і 26 листопада? Це питання піднімають також сучасні науковці. Однією із них є Оксана Юркова з Інституту Історії України Національної академії наук України. Зокрема, вона пов’язує розбіжності із датою смерті Грушевського помилками у некрологах (офіційних повідомленнях про смерть), які були опубліковані в радянських газетах.

26 листопада 1934 р. в центральних союзних газетах «Правда» та «Известия» та всіх українських газетах, що виходили того дня, були надруковані одне під одним два стандартні повідомлення. У першому йшлося про смерть Грушевського, у другому – про його похорон. Обидва без дат. В офіційних некрологах українських радянських газет, наприклад газета «Комуніст» від 27 листопада 1934 р., вказувалась дата смерті саме 25 листопада. Чому ж в офіційному некролозі з’явилась інша цифра?

Оксана Юркова наводить власне пояснення: «сталась банальна помилка через особливості тогочасного так званого радянського революційного календаря». Річ у тім, що у 1931–1940 рр. в СРСР існувала шестиденка, що складалася із п’яти робочих днів та одного вихідного. При шестиденці місяць ділився на п’ять шестиденок, що починались 1-го, 7-го, 13-го, 19-го та 25-го числа. Наприкінці шестиденки був вихідний день, себто він випадав на 6-е, 12-е, 18-е, 24-е та 30-е числа. У лютому вихідний призначався на кінець місяця або переносився на 1-е березня. 31-ші числа вважались надурочними робочими днями.

Грушевський помер вдень 24 листопада 1934 р., що припав на суботу, шостий день шестиденки. 25 листопада, неділя, офіційно був робочим днем, бо був першим днем шестиденки, однак газети в УСРР того дня не виходили, оскільки напередодні був вихідний і друкарні не працювали. Тому перші повідомлення про смерть історика з’явились не наступного 25 числа, а побачили світ через день, 26 листопада, коли вийшли чергові номери газет, що були набрані ввечері 25 листопада.

Можна припустити, що у Києві під час підготовки некрологу 25-го числа написали, що «Грушевський помер вчора після важкої хвороби у Кисловодську…». Однак день 26 листопада, імовірно, пішов на узгодження тексту із вищим партійним керівництвом у Москві, де механічно виправили „вчора” на „25 листопада„, і газети вийшли 27 листопада із некрологом саме в такій редакції.

Потім уже цю помилку, якщо її і помітили, ніхто виправляти не став. Для радянської влади важливим був сам факт смерті Михайла Грушевського. А її дата не мала особливого значення. Ось чому і досі можна зустріти в джерелах різні дати смерті відомого науковця і політичного діяча.

Стаття підготовлена за матеріалами архівів та інтернет-ресурсів.

Поділитися:

Категорії : Історія, Україна

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*