Божена Зінкевич-Томанек ■ КУЛЬТУРА ■ 2009-07-09
{mosimage}
У рамках співпраці між Яґелонським і Чернівецьким університетами, навесні 2009 р. відбулася Міжнародна наукова конференція “Місце Степана Смаль-Стоцького в європейській славістиці”. Організували її кафедра україністики Інституту східнослов’янських філологій Яґелонського університету, кафедра сучасної української мови Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича та Науковий гурток україністів ЯУ. Конференція проходила під почесним патронатом Ґенерального консульства України в Кракові.
Удоповідях представлено Степана Смаль-Стоцького як видатну особистість, науковця і політика, як філолога-літературознавця і мемуариста, а також – і перш за все – як мовознавця, автора підручника для українських гімназій Руська граматика, завдяки якому було введено реформу українського правопису, що наблизило західноукраїнський варіант літературної мови до мови центральних земель, та багато сучасних граматичних термінів (дієслово, іменник, прикметник тощо), автора численних мовознавчих праць. На завершення конференції виступив проф. Адам Фаловський, який представив контроверзні погляди С. Смаль-Стоцького на тему походження української мови та її місця серед слов’янських мов: український вчений визнавав українську мову найближчою до сербської, а у виділенні в сім’ї слов’янських мов окремої східнослов’янської групи він вбачав більше політичний, ніж історично обґрунтований факт.
З проф. С. Смаль-Стоцьким нерозривно пов’язана передовсім історія Буковини. Він близько 30 років віддав педагогічній, просвітительській і політичній діяльності на Буковині. Не тільки очолював кафедру української мови і письменства Чернівецького університету, але й був депутатом буковинського сейму (від 1892 р.), а згодом Віденського парламенту (1911 р.). Під час І Cвітової війни працював у таборі полонених у Фрейштаті (Австрія), а після війни послом ЗУНР у Празі (1919 р.). Так склалося, що – хоча помер 1938 р. у Празі, де працював у Карловому університеті і в Українському вільному університеті – його поховано в Кракові. У зв’язку з цим 24 квітня 2009 р. учасники конференції і члени української громади в Кракові зібралися на Раковицькому цвинтарі, де відбулася панахида та врочисте освячення таблички на могилі С. Смаль-Стоцького.
Протягом багатьох років, коли я приходила на Раковицький цвинтар, щоб запалити свічку на могилі українського письменника і поета, проф. ЯУ Богдана Лепкого, поряд я бачила старий гробівець, на якому було написано лише “СМАЛЬ-СТОЦЬКІ”. Було ясно, що це родинний гробівець Смаль-Стоцьких, але хто в ньому похований, ніде не було написано. Згодом я дізналася в адміністрації цвинтаря, що там поховані Емілія і С. Смаль-Стоцькі (недавно у Вікіпедії до сторінки про С. Смаль-Стоцького додано фотографію цього гробівця). Це було кілька років тому. Я думала, що з цією інформацією треба щось зробити, але якось бракувало часу. Тому дуже зраділа, що конференція може стати доброю нагодою, щоб встановити відповідну табличку на гробівці. Завдяки підтримці української громади в Кракові можна було приступити до здійснення цього плану. Але водночас почалися проблеми. Виявилося, що маємо різні дати народження і смерті вченого.
Як правило, читаючи про відомих діячів культури, науки чи політики, не звертаємо уваги на дати, зосереджуючись на діяльності видатної людини. Іноді в різних виданнях подається лише рік, рідше день, місяць і рік народження та смерті. У біограмах учених більше звертаємо увагу на інформацію про життя, науковий доробок, про громадсько-політичну діяльність. А коли треба подати точні дані, можуть зовсім несподівано з’явитися проблеми. Мене дуже здивувало те, що як дата народження, так і дата смерті С. Смаль-Стоцького – якщо брати до уваги різні опрацювання – не є однозначні.
Часто подається як дата народження С. Смаль-Стоцького 8 січня 1859 р. Таку інформацію знаходимо в Енциклопедії українознавства (за ред. В. Кубійовича, Сарсель-Париж 1955-1984, перевидання – Львів 1993-2003, т. 8, с. 2914), а також на веб сторінці Академії наук України (www.nas.gov.ua/person/S/Pages/SmalStockiy), на сторінці Національної парламентської бібліотеки України (див.: Календар знаменних та пам’ятних дат) та на сторінці ЧУ. Наприкінці 2008 р. Верховна Рада України прийняла постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв 2009 р., у якій серед “видатних історичних постатей, діячів культури, мистецтва, освіти, науки” під датою 8 січня читаємо, що відзначатиметься 150-річчя від дня народження Смаль-Стоцького Степана Йосиповича, українського академіка, мовознавця, громадсько-політичного діяча (1859-1938).
Якщо йдеться про дати народження і смерті С. Смаль-Стоцького, у різних джерелах помічаємо деякі розбіжності. Дату народження визначають не тільки на 8 січня, але й на 9 січня, а також на 21 січня 1859 року.
Цікаво, що коли у Вікіпедії подається інформація про українських культурних і політичних діячів, які народилися і діяли в ХІХ ст., в одних випадках першою подається дата за старим стилем, а в інших – лише за старим. Натомість, коли починають вживати тільки одну дату, то подається дата за новим стилем.
Дата в юліанському календарі (себто за старим стилем) у ХІХ столітті “випереджувала” григоріанський на 12 днів. Щоб отримати дату за новим стилем, треба було додавати саме 12 днів. Таким чином, Різдво і Новий рік у той час, коли народився С. Смаль-Стоцький, мали такі дати: Різдво – 25 грудня 1858 р. за ст. с. і 6 січня 1859 за н. с., Новий Рік – 1 січня 1859 за ст. с. і 13 січня 1859 за н. с. Як відомо, у ХХ і ХХІ столітті додаємо 13 днів. Отож: Різдво – 25 грудня 2008 за ст. с. і 7 січня 2009 за н. с., Новий рік – 1 січня 2009 за ст. с. і 14 січня 2009 за н. с. Автори монографії Академік Степан Смаль-Стоцький. Життя і діяльність (Київ-Чернівці 1996 – на жаль, у Кракові це видання недоступне) вважають, що насправді день народження С. Смаль-Стоцького припадає на 9 (21 за ст. с.) січня 1859 р. Як пише проф. Людмила Ткач із ЧУ, яка прислала мені фраґмент своєї статті, “таку дату їм удалося встановити на підставі кількох фактів”: 1) сам С. Смаль-Стоцький в автобіографіях називав датою свого народження третій день після Різдва; 2) у метричній книзі Хмільнівської греко -католицької парафії села Немилів (нині – Радехівського району на Львівщині) записано, що 21 січня 1859 р. за ст. с. (тобто 9 січня за новим) у сім’ї Йосипа Смаль-Стоцького й Катерини Карпової народився син Степан (цит. “Дивослово”, № 1, 2009).
В енциклопедії Українська мова (2000 р., с. 580) фіґурує дата 21 січня 1856 р., причому помилково подається рік 1856, замість 1859.
Здається, що у випадку дати народження С. Смаль-Стоцького маємо якесь непорозуміння при перерахуванні дат за старим і новим стилями. Помилково дата за старим стилем чомусь подається “пізніше”, ніж дата за новим стилем: дата народження – 21 січня 1859 за ст. с. і 9 січня 1859 за н. с. Подаються й різні дати смерті – 17 серпня 1938 за н. с. і 18 серпня за н. с.
Можливо, С. Смаль-Стоцький народився 9 січня 1859 за ст. с., що в ХІХ столітті повинно давати дату 21 січня 1859, але за новим стилем! Цей варіант перечить однак тому, що писав сам С. Смаль-Стоцький, який в автобіографіях називав датою свого народження третій день Різдва. Проте, якщо це був третій день після Різдва, то в ХІХ столітті 27 грудня мало б бути за новим стилем 8 січня 1859 р.
Мушу зізнатися, що я сама спіткнулася на цих датах “за старим і за новим стилем”. Не кажучи вже про вплив друкованого слова, якому мимоволі віриш. Але що робити, коли користуєшся кількома джерелами, які поміщають різну інформацію!
В інтернеті я знайшла статтю Юхима Гусара Академік Смаль-Стоцький (9 січня – 145 років від дня народження відомого українського культурного і громадського діяча, академіка С.Й. Смаль-Стоцького) – “Свобода слова”, 2004, № 2, стаття № 28, у якій читаємо: “Народився Степан Йосипович Смаль-Стоцький 9 (21) січня 1859 р. в с. Немилів (тепер Радехівського району) на Львівщині. Серце вченого перестало битися 17 серпня 1938 р. в Празі, і прах академіка-патріота перевезено до Кракова, де 30 вересня відбувся похорон біля могили його дружини, як і заповідав Степан Смаль-Стоцький”.
На жаль – як видно із моїх зібраних матеріалів – клопіт маємо також і з датою смерті С. Смаль-Стоцького. Одні видання подають дату 18 серпня, інші – 17 серпня, трапляється, що і рік подається помилково – 1939. Цікаво, що дату 18 серпня 1938 року подавав Василь Сімович – учень професора С. Смаль-Стоцького. Знаходимо її також на сторінці ЧУ. Натомість рік 1939 повторюють не тільки польські видання (напр.: Leksykon PWN, Warszawa 1998, s. 1614 чи стаття М. Лесіва Професор Степан Смаль-Стоцький (1859-1939, [в:] Український альманах 1999, Варшава 1999, с. 247), але й українські (напр., Малий словник історії України, Київ 1997, с. 368). Буває також, що неправильно подається й місце смерті С. Смаль-Стоцького (“Помер 17 серпня 1939 року у Кракові, де й похований” – цитована стаття М. Лесіва).
Насправді (і це підтверджує копія документа з Праги (9 вересня 1938 р.) про ексгумацію і перевезення для перепоховання у Кракові) С. Смаль-Стоцький помер 17 серпня 1938 р., а 30 вересня 1938 р. був перевезений до Кракова, де спочив на Раковицькому цвинтарі (XXXIV P d 7) в родинному гробівці, який 1936 р. побудував його син, Роман Смаль-Стоцький – на той час професор Варшавського університету, український громадсько-політичний діяч. С. Смаль-Стоцького поховано не “біля могили його дружини”, а – як заповідав – у спільному гробівці. Дружина Емілія померла 16 березня 1916 р., а 1936 р. була перенесена із могили (Cb-4-13) до гробівця. Додаймо, що документи з архіву Управління комунальних цвинтарів у Кракові можуть помилково вказувати, що Емілія була дружиною проф. Яґелонського університету Р. Смаль-Стоцького, що, звичайно, не відповідає дійсності.
Цікаво, що син С. Смаль-Стоцького, Роман Смаль-Стоцький (1893-1969) також був мовознавцем і громадсько-політичним діячем. У міжвоєнний період був професором Варшавського університету, згодом, в еміґрації – професором американських університетів. І за збігом обставин народився 8 січня 1893 р. в Чернівцях, себто напередодні дня народження свого батька. Можливо, звідси часом у біограмі С. Смаль-Стоцького трапляється дата 8 січня, а навіть неправильне місце народження. Смаль-Стоцький батько народився не в Чернівцях, а в Немилові (Радехівський р н, тепер Львівська область).
То ж коли народився Степан Смаль-Стоцький? Тепер у Чернівецькому університеті відбувається відродження творчої спадщини С. Смаль-Стоцького, ім’я якого в радянський час десятиліттями замовчувалося. Можна сподіватися, що опрацювання і видання друком усього доробку С. Смаль-Стоцького, у тому числі листування і спогадів, допоможе розв’язати це цікаве питання.
“Наше слово” №28, 12 липня 2009 року {moscomment}
