Тадей КарабовичРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№28, 2018-07-15

«Кліщелі, Підляшшя, Україна», Кліщелі 2017. Редактори – Григорій Купріянович, Роман Висоцький.

В Любліні нещодавно відбулась урочиста презентація ювілейного збірника «Кліщелі, Підляшшя, Україна», виданого до 75-річчя з дня народження д-ра Миколи Рощенка.

Ювіляр – український філолог, історик, зв’язаний з Любліном з часів свого навчання в університеті Марії Кюрі-Склодовської, де потім працював як викладач. Це відомий український діяч, який неодноразово очолював гурток Українського суспільно-культурного товариства, головою якого був у 80-х роках ХХ ст.

У збірнику численні наукові та науково-популярні статті з історії, демографії, мовознавства, історії Церкви, формування національної ідентичності, літературознавства та етнографії. Серед авторів видання є українські й польські вчені, дослідники, журналісти, політичні діячі. Свої тексти підготували люди з різних середовищ. Окрему групу становлять кліщелівці. Є також автори з українського підляського середовища, деякі з них й далі живуть у рідному реґіоні, інші вже поза його межами. Звичайно, представлене також українське середовище Любліна. Є у збірнику тексти польських і українських друзів, співпрацівників і колишніх студентів ювіляра.

Збірник відкриває мемуарний матеріал, який розповідає про життя вченого. Дуже цінна і цікава стаття «Мій родовід», підготована спеціально для цього збірника самим ювіляром. У статті він розповідає про цікаву й різноманітну історію своєї родини на тлі історії рідного міста Кліщелі та північного Підляшшя. У цьому блоці містяться й інші матеріали до бібліографії Миколи Рощенка, які є спробою систематизувати доробок ученого. У першій частині монографії про ювіляра поміщені наукові статті. Маємо тут цікаву розвідку про дослідження пісенного фольклору околиць Кліщелів на загальнопідляському фоні (автор Людмила Лабович) і демографічне дослідження про Кліщелі на зламі ХІХ-ХХ століть. Є також два цікаві тексти, які заповнюють прогалину у дослідженнях про православне духовенство родом з Кліщелів (автор о. Андрій Конахович). Важливою є також стаття про визначних аніматорів українського культурного життя у містечку Кліщелях у 60-х роках ХХ ст. (автор Роман Висоцький). Це вагомий історичний період Підляшшя, коли діяло тут УСКТ, існував театральний гурток і відбувалася наполеглива спроба ввести у школі українську мову.

Кілька наступних статей стосується історично-культурної проблематики Підляшшя у ширшому контексті. Є тут цікава розвідка Юрія Гаврилюка про історичні ситуації північного Підляшшя у ХVIII–ХІХ століттях. Маємо статтю Михайла Саєвича з пограниччя мовознавства і соціології про різноманітність реґіону та етнічно-мовну приналежність його мешканців. Є також моя наукова стаття про міфологему рідної землі у літературному дискурсі відомого підляського поета Юрія Гаврилюка. Далі йдуть матеріали, присвячені південній частині Підляшшя, яке розглядається (разом із Холмщиною) як приклад пограниччя, та аналізуються історичні процеси, що там відбувалися, у контексті існування української мови в надмогильних написах.

Чергова стаття стосується культури Холмщини і її церковної історії. Це наукове дослідження, присвячене нагробним українським інскрипціям на цвинтарі неіснуючої православної парафії Голя (авторка Агнєшка Дудек-Шумігай). Цікавою також є наукова стаття про перекладацьку діяльність автора даної рецензії, поета Тадея Карабовича (автор Андрій Савенець). Далі поміщено тексти, присвячені присутності на території Польщі вихідців з України, а саме: православного духовенства, петлюрівської еміґрації у міжвоєнний період та учнів з України у польських школах за останні роки. Є стаття про переклади поета Юзефа Чеховича з української мови (авторка Анна Хома). Звертає увагу наукова стаття про феномен почаївського «Богогласника» з елементами богословського аналізу (стаття Володимира Волосюка). У збірнику поміщено також нарис про значення ідейної спадщини митрополита Іларіона (Івана Огієнка) для Холмщини.

Окремий блок у ювілейному збірнику складають джерельні матеріали, які мають антропологічний характер. Їх тематика загалом науково-популярна — від спогадів і есе до обговорення чи публікації історичних джерел. Цю частину відкриває текст бурґомістра Кліщелів про сучасний стан міста. За ним іде стаття-звіт про діяльність організації – товариства друзів Кліщелівської землі. Наступні два матеріали – це публікації джерел до історії Кліщелів: документ з початку ХХ ст. і списана усна історія. Два тексти стосуються сусідніх з Кліщелями сіл – Добриводи і Кузави. У збірнику, присвяченому нашому ювіляру, ми маємо, нарешті, теплий сердечний відзив про нього українського середовища у Варшаві. Завершує працю публікація джерела до історії українського національного руху на Холмщині й Підляшші початку ХХ ст. Ювілейна книга – це третій том видавничої серії «Холмсько-Підляських історичних студій», який видало Українське товариство в Любліні. ■

Поділитися:

Схожі статті

«Мені буде соромно, коли Маруся виросте, а я не буду для неї прикладом»: письменниця Каріна Саварина про війну, материнство та життя в Польщі

Семаковська Тетяна ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №5, 2024-02-04 Мама — чи всім легко дається це звання? Ще донедавна тема безпліддя в Україні була...

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*