ГРОМАДА ■ №32, 2018-08-12

Українські пісні і танці або українсько-польська інтеграція – це слова-ключі цього заходу. «Е-коломия» є спадкоємцем популярних у минулому «Прикордонних зустрічей», які відбувалися в селі Ґлембоцьку і були присвячені Дню Незалежності України. Після того, як це свято було припинено, його дух вже десять років відтворюють і розвивають у Ґурові-Ілавецькому.

Рівненський гурт «Намисто».

У цьогорічний список виконавців увійшли популярні місцеві гурти «Горпина» і «The Ukrainian Folk», а в ролі зірки нічного концерту – київські «Мандри». Вечірню музичну програму доповнив польський роковий гурт «Cochise». Його вокалістом і автором текстів є відомий польський актор Павел Малашинський. «Е-коломия» славиться й українським фольклором і народними танцями. Цього разу їх презентували «Гарячі серця» з Бартошиць, ансамблі «Намисто» і «Барвінок» з України та вже традиційно – ансамбль «Думка» зі школи з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому. Школа, до речі, є співорганізатором свята.

Артистичні враження публіки перепліталися з дегустацією традиційних українських страв, у тому числі невмирущих вареників та солодких наливок. Для дітей було передбачено спеціальні майданчики розваг, були й різні спортивні змагання. Традиційно падав і дощ, але цього року коротенько і рівно стільки, щоб охолодити народ, виснажений спекою останніх днів. З огляду на незалежні від організаторів обставини, не відбулася збірка електросміття.
Їх напевно можна буде принести при наступній «Е-коломиї».

Надзвичайна культура

Після виступу лідер «Мандрів» Сергій Фоменко у коментарі для «НС» пригадав, що востаннє виступав у Польщі кільканадцять років тому, однак сусідню державу відвідує досить систематично, бо дуже любить тут відпочивати з близькими (останнім разом були у Ченстохові). Музикант високо цінить демократичні перетворення у Польщі та силу місцевої української громади, доказом чого є, власне, такі заходи як «Е-коломия». Проте йому боляче, що в
останній час складне історичне минуле дещо зіпсувало польсько-українські відносини. «Я думаю, що ми вийдемо достойно з цієї ситуації, бо вірю у здоровий глузд і любов. Не люблю ненависті, не розумію мови ненависті», – говорить лідер «Мандрів». Лікарство, яке він пропонує, – це культура, а по обидвох боках кордону постійна праця над спільними музичними подіями, кінопроектами тощо. Лідер «Мандрів» дуже поважає українців у Польщі за їхнє прагнення зберігати свою ідентичність. У сучасному світі практично немає націй, які би десь у чужій державі не творили діаспору чи нацvеншину. «Це живий процес, бо людина вільна. Проте завжди треба пам’ятати про своє коріння, а в нашому випадку й про те, що українська культура надзвичайна і варта уваги», – говорить Сергій Фоменко.

На цьому багатстві наголошувала й Тетяна Васечко, засновниця і керівник фольклорного ансамблю «Намисто» з Рівненщини. Ансамбль показує фольклор Полісся з його традиційними танцями, піснями, забавами та іграми. Характерні тут різного роду вигуки, бо саме ними люди кликали один одного, мандруючи величезними поліськими
лісами за грибами чи ягодами. «Моє завдання зробити так, щоб діти на сцені почувалися, як на природі, тоді вони
будуть любити цей фольклор, що, на жаль, часто програє комп’ютерам і всім іншим, чим наповнений сучасний світ», – пояснює Т. Васечко. І, дійсно, свобода і відвертість молодих артистів з України були дуже помітні. У певному моменті вони зійшли зі сцени і запросили глядачів на міні майстер-клас з традиційних танців. Варто відзначити, що рівненське «Намисто» частину програми виконувало разом з «Барвінком» з Луганська, чим символічно демонструвалась єдність східних і західних реґіонів України.

Футболка, яка має пригадувати…

Не вперше у Ґурові, але вперше на «Е-коломиї» побував посол України в Польщі Андрій Дещиця. Захід він ставить серед прикладів доброї співпраці, де є можливість спілкування та інтеграції суспільства. Дипломат переконаний, що «чим більше буде таких можливостей, тим більше шансів на те, що ми між собою порозуміємося». Він теж переживає, що складну історію використовують у відносинах, але, разом з тим, радіє, що Польща у стратегічних
питаннях, як наприклад, євроінтеграційні прагнення України, й надалі підтримує свого сусіда. Він нагадує також,
що історія – це не лише трагічне протистояння. Дивлячись у минуле, треба пам’ятати про присутність українців у
рядах варшавських повстанців чи ключову роль українських військ Семена Петлюри у битві за Варшаву, річницю якої незабаром будемо відзначати.

Відвідуючи «Е-коломию», український дипломат одягнув футболку із зображенням Олега Сенцова – українського режисера, безпідставно ув’язненого в Росії. «Цією футболкою я пригадую усім, що Україна продовжує боротьбу з Росією. Вона продовжує також боротьбу за звільнення українських політичних в’язнів, які перебувають у російських тюрмах. Це вже понад 70 людей, а Олег Сенцов, який вже майже 80 днів голодує, є символом цієї боротьби», – дипломат переконаний, що вирішення питання не пов’язане з російським судочинством, а з рішенням президента Владиміра Путіна. Тому так важливо створити широку міжнародну атмосферу тиску на керівника Росії.

Відкриті для всіх

Головним організатором «Е-коломиї» є Центральноєвропейський центр вишколу молоді, який очолює Данута Баб’як. За свою працю вона отримала спеціальну грамоту, яку вручив маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Ґустав Марек Бжезін. «Ми працюємо з великою приємністю, оскільки тут можемо займатися продовженням нашої рідної і багатої традиції», – відзначила Д. Баб’як і подякувала усім тим, хто встановлював декорації, розставляв лавки, готував територію до свята і забезпечував його організаційну сторону. Голова центру підреслила також, що
«Е-коломиї» би не було, якби не партнерство з місцевою школою з українською мовою навчання, якою керує Марія-
Ольга Сич. Постійним добрим духом заходу є й колишній директор школи, депутат Сейму рп і голова Сеймової комісії нацменшин, а зараз віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич. Пані Данута тішиться також, що цього року до організації свята приєдналася структура воєводського самоврядування – Центр освітніх та культуних ініціатив в Ольштині. Це піднімає престиж заходу і фінансово-організаційну підтримку. Як існуватиме захід у майбутньому, це у великій мірі залежить від виділених грошей. Зараз з державного боку «Е-коломия» отримала
невелику підтримку. На щастя, організатори знаходять взаємопорозуміння з приватними спонсорами і місцевим
самоврядуванням – воєводським, повітовим, міським і гмінним. «Наші самоврядники розуміють, що „Е-коломия” промує Ґуровщину і реґіон», – говорить Д. Баб’як. Вона згадує також, що з нагоди ювілею організаторам варто побажати саме більш-менш стабільної фінансової підтримки, бо сили, бажання і нові ідеї в них вже є. «Ми просто намагаємося робити гарний захід для всіх мешканців міста і реґіону, а також наших гостей. Ми ніколи не ділимо їх на українців і поляків», – підсумовує свої роздуми Данута Баб’як.

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*