Людмила Лабович ■ КУЛЬТУРА ■ №43, 2012-10-21
Авторська зустріч з Оксаною Забужко, концерт леґендарної групи «The Ukrainians», виставки, п’єси та фільми, присвячені переважно українським темам, – так виглядала програма VI Фестивалю Білостоцького осередку культури (БОК) «Інший вимір – сусіди».
Метою заходу, який організовано 21–29 вересня, є презентація мистецтва та сучасної культури народів, пов’язаних з Білостоком і Підляшшям, зокрема й українців.
– Цього року українська культура в «Іншому вимірі» посідає чільне місце, – пояснювала директорка БОК Ґражина Двораковська. – Наша ідея полягає в тому, щоб кожного року культура якогось одного народу переважала. Тепер прийшов час на українську культуру. На мою думку, програма дуже цікава. Навідалися до нас Оксана Забужко та Юлія Дошна, приїхав гурт «The Ukrainians», крім того, показуємо виставки й фільми, які в багатьох випадках стосуються української культури.
Література
Фестиваль почався дуже міцним акцентом, тобто зустріччю з О. Забужко – чи не головною сучасною письменницею, поетесою та есеїсткою України, книжка якої «Польові дослідження з українського сексу» (1996) викликала в Україні скандал, та водночас принесла велику популярність її авторці. На зустріч з О. Забужко прийшло чимало білосточан, також представники української громади, для яких це була неповторна нагода побачити письменницю такого масштабу.
– Дуже цікаво поговорити з людиною, яка займає одне з перших місць в українській літературі, – ділився враженнями після зустрічі д-р Роман Висоцький. – О. Забужко є дуже відомою авторкою, її книжки читають, коментують та по-різному сприймають. Та незалежно від того, як ми її відчуваємо – суперечливо чи позитивно, безумовно це людина, за якою треба слідкувати, оскільки вона – представниця сучасної української літератури, а водночас сучасної європейської модерної культури.
До Білостока О. Забужко приїхала, щоб представити переклад польською мовою своєї книжки «Музей покинутих секретів» та подивитися виставу «Я й у полі вербою росла» на основі її повісті «Казка про калинову сопілку».
«Я й у полі вербою росла», – читаємо в матеріалах авторів п’єси, – це «перша у світі вистава, яка виносить говірку білорусів Підляшшя на сцену професійного театру». Проте ця, ближче не окреслена «говірка білорусів Підляшшя», є насправді архаїчним українським північнопідляським діалектом. У свою чергу, заголовок вистави узятий з місцевого варіанту загальновідомої любовної української пісні «На городі верба рясна».
Переклад «Казки про калинову сопілку» говіркою здійснив білоруський діяч Іван Максим’юк (автор сторінки svoja.org), який на основі підляських діалектів хоче збудувати самостійну, третю, поруч з білоруською та українською, літературну мову підляшуків. Авторкою монодрами є Йоанна Стельмашук-Троц, молода актриса та білоруська діячка.
– Це дуже яскравий переклад, не стільки навіть з української мови на підляський діалект, скільки переклад на певну культуру, – говорила після вистави О. Забужко. – Я його бачу як наївний народний малюнок, зроблений за мотивами моєї повісті, з тією самою історією, покладеною в основу. Це – абсолютно самостійна стилістика, своя робота. У якийсь момент мені подумалося, що це голос молодої підляської народної культури. Це низова, частинно фолькова культура, яка вчиться перекладати себе на мову сцени. Одночасно те, що це робиться в ХХІ ст., накладає свої відбитки постмодерними течіями, тож виходить дуже цікава й ориґінальна комбінація.
О. Забужко додала, що ця п’єса відкрила їй безпосередньо й близько підляську культуру, якої вона досі не знала.
У рамках авторської зустрічі з лемківськими піснями виступила відома в Польщі лемківська співачка Ю. Дошна. Тим самим під час фестивалю можна було почути два крайні західні діалекти української мови – північний і південний.
– Я все розуміла й почувала себе як вдома, – говорила про свої враження від вистави Ю. Дошна. – Те, що лунало зі сцени: слово, спів – це мої сторони. То дивне, але ця вистава – понад країнами.
Образ
Фестивальні заходи продовжувалися понад тиждень. У рамках «Іншого виміру» кожного дня можна було побачити різноманітні фільми, п’єси, виставки, проходили майстер-класи для дітей та відбувалися концерти молодіжної музики. Без сумніву, варто було піти на презентації фільмів: української німої ґротескової комедії Миколи Шпиковського «Шкурник» (1929), яку вважають одним з перших антирежимних фільмів, пасквілем на радянську владу, а також сучасної документальної стрічки «Інший Челсі. Історія з Донецька» німецького режисера Якоба Пройсса.
За словами автора, його фільм розповідає про перехід від комуністичного режиму до олігархії, про спосіб функціонування пострадянського суспільства. Стрічку знято 2008 р., коли Партія реґіонів (ПР) була в опозиції, а футбольний клуб «Шахтар» з Донецька виграв Кубок УЕФА. На тлі цих подій постають головні герої: з одного боку, працівники шахти, а з другого – бізнесмен та популістський політик від ПР, 28-річний Коля. Вони живуть у Донецьку та вболівають за «Шахтаря». У всьому іншому вони живуть різним життям: шахтарі – це жертви трансформації, Коля – її переможець.
У рамках фестивалю можна було побачити виставки, зокрема відбулася презентація коміксу «Ворошиловград» на основі книжок популярного українського письменника Сергія Жадана.
Музика
«Інший вимір – сусіди» завершили два концерти: «Warszawa Kyiv Express» та «The Ukrainians» з Великобританії – зірок фольк-панкової сцени. Гурт дуже відомий на Підляшші завдяки концертам, які тут давав у Білостоці й Черемсі. Перший, 1996 р., був великим відкриттям. Він показав місцевій молоді, що натхненна українським фольклором музика – це не лише старі бабусі та зовсім не привабливий для молодих людей репертуар. Саме відтоді почалася ширша популярність у реґіоні музики фольк.
Концерт у Білостоцькому клубі «Фама» притягнув старших шанувальників пісень «The Ukrainians», які пам’ятають гурт ще з концертів другої половини 1990-х (деякі прийшли вже зі своїми дітьми). Було також чимало молоді, для якої музика гурту – зовсім не постаріла. Усі співали найбільші хіти разом з «The Ukrainians».
– Тут вони почувають себе прекрасно, публіка приймає їх чудово, зокрема в Білостоці, – коментував концерт Володимир Наконечний, організатор гастролей гурту. – Це неймовірне. Це для мене просто зразкова ситуація. Завжди в Білостоці є аншлаґ і завжди фантастична, феноменальна атмосфера на концерті. Коли вони виступають в інших місцях, також є файна атмосфера, але в Білостоці вона виняткова. «The Ukrainians» – це класика. Так їх сприймають не тільки в Польщі, але також в Україні. Ансамблі, які створюються в Україні, ідейно відсилаються саме до «The Ukrainians».
Завдяки фестивалям, які в Білостоці організовують міські установи, а зокрема БОК, українська культура щораз більш помітна на форумі міста. Це вже не тільки суто фольклорні події, але також зустрічі з сучасним українським мистецтвом – літературою, фотографією, молодіжною музикою. Цьогорічний фестиваль «Інший вимір – сусіди» був винятковий з цього погляду, що дозволив досить різноманітно представити сучасну українську культуру найвищого рівня. ■
