ІХ НАРОДНЕ гуляння в Асунах

(гс)ГРОМАДА2008-09-13

{mosimage}

Виконавці з Волині, оспівуючи рідний край та любов до Укаїни, відкрили 30 серпня ІХ Народне гуляння в Асунах. Без них важко нині уявити собі культурний календар не лише цієї маленької місцевості, але й усього реґіону. Гуляння традиційно присвячується Дню незалежності України, а найціннішою тут є тепла сімейна атмосфера. Більшість людей добре знають один одного, бо живуть та працюють поруч.

Організаторами “Народних гулянь” є Ольштинський відділ та Асунська ланка Об’єднання українців у Польщі, Осередок української культури в Асунах та Ґмінний осередок культури в Барцянах.
Асунська сцена завжди тепло приймала як місцевих артистів, так і гостей з усієї Польщі, України, Росії та інших країн. Цього разу тут виступали зокрема діти з кентшинського пункту навчання української мови, зібрані в гурті “Надія” (на фото), яким керує вчителька Лідія Лойко. Молоденькі артисти, виконавши кілька народних та козацьких пісень, дозволили одному з глядачів на висловлення безцінної заяви у бік сусіда: “Ота справа – це моя онучка”.

Ці слова можна також розтлумачити ось так: “Я своє зробив, код переданий, любов до рідного прищеплена”. Цьогорічна “асуняна” дозволила “засвітитися” й трохи старшим співачкам, що зібрались у гурті “Молтайнянки”. Вони виконали гімн рідного села, від якого взяли назву, пісню, зроблену під чеського “Йожіна з бажін”, та кілька українських популярних пісень. Молтайнянки привезли також чимало смачних вареників, які можна було скуштувати при одному з торгових прилавків. Музичне багатство України – духовної батьківщини більшої частини публіки, показали волинські солісти, ансамблі “Дружба”, “Розмай” та інші.
Від імені організаторів привітав усіх присутніх голова Вармінсько Мазурської координаційної ради ОУП Степан Мігус, який так говорив про українську незалежність у контексті того, що Росія зробила з Грузією: “Ми повинні вимагати, щоб ніхто не мав права втручатися у внутрішні справи жодної держави, у тому числі й України”. Він також попросив хвилиною мовчання вшанувати пам’ять померлого в лютому Антона Старуха, який був першопочинателем асунських зустрічей та організованого життя українців у реґіоні (тепер після виборів головою місцевої ланки ОУП є Анна Служала, а керівником Осередку української культури в Асунах Аліна Качмар – гс). Жаль з приводу того, що “асуняна” вперше проходить без одного з постійних господарів, висловив також війт ґміни Барцяни Лукаш Вісневський. Він вважає, що цей захід залишатиметься своєрідним проявом пам’яті про все те, що для місцевої громади зробив пан Антін. Поклоном для нього була кожна цьогорічна асунська промова. “Люди такого формату у громаді трапляються дуже рідко”, – говорив зокрема депутат Мирон Сич, який є частим гостем асунського заходу. Він зауважив також, що коли б не віра, діяльність церкви, яка цього року тут відзначала 50-річчя свого існування, і не патріотизм місцевих людей, то напевно не було б нині цього свята, не було б тут українців.
Не обминають Асун і всі наші меншинні болячки – асиміляція, втеча молодих за працею та кращою долею тощо. Однак, тут не все ще й так погано, якщо голова Володимир Волинської райдержадміністрації Юрій Михалець говорить: “У ваших очах я бачу справжніх українців. Ми приїжджаємо сюди підзарядити свої українські гени. Приємно також, що на північному кінці Польщі майорить український прапор”. Треба сказати, що мабуть не всі очі, які споглядали на пана Юрія, були українськими, бо імпреза інтеґрує і приваблює з кожним роком щораз більшу кількість поляків. Однак загалом український представник не помилявся – тут дійсно, як хтось хоче, то можна зовсім непогано підзарядитися синім та жовтим кольорами…

“Наше слово” №37, 14 вересня 2008 року {moscomment}

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*