Хведорук, Кузм’юк, Мартинюк, або Розповідь про підляські прізвища

Людмила Лабович ■ КУЛЬТУРА ■ №31, 2019-08-04

На Підляшші, по обидві сторони Бугу, дуже популярні прізвища українського походження. Це передусім патронімічні форми із закінченнями -ук, -чук, рідше -іч (-ич), а також такі, що виникли від українських основ. Оскільки система імен дуже швидко міняється під впливом моди, прізвище залишається стабільною вказівкою на походження людини або її предків.

Жителі села Койли, що у ґміні Гайнівка. Фото Юрія Гаврилюка

Коли людям присвоїли прізвища?

Періодом формування прізвищ у Західній Європі вважають XI–XIV ст., хоча систему прізвищ мали вже старожитні римляни. На території давньої Речі Посполитої прізвища з’явилися наприкінці середньовіччя, спочатку серед шляхтичів (XV–XVI ст.) і поступово поширилися серед міщан, євреїв та селян.

На українській території, як і всюди, прізвища спершу мали багаті люди – князі, бояри, магнати, власники земель. Найпопулярніші походять від назв місцевостей із закінченнями -ський, -цький, -зький (Вишневецький, Острозький, Хмельницький). Багато з’явилося в часи Запорізької Січі. Дослідники звертають увагу, що вже в XVII ст. усі українці мали свої прізвища.

На Підляшші процес стабілізації прізвищ закінчився тільки у XVIII ст. Початково те, як звалися люди, залежало від місцевої традиції, причому часто функціонували різні форми прізвищ. Їхнім джерелом стали прізвиська – як кого в селі прозивали, так потім і записували. Для підляських селян найважливішими були сім’я, рід, спорідненість, тому й найпопулярнішими стали прізвища, утворені від імені батька, дуже рідко від імені матері (одна з нечисленних подібних форм – це прізвище Єкатеринчук). Часто чоловіка звали від професії, якою займався: якщо був бондарем, то його та нащадків звали Бондар, Бондарук, якщо ліпив горщики – називали Горщаруком. Важливою була позиція в сільській спільноті: багачеві присвоювали прізвище Дідич (звідки й «польське» прізвище Dydycz); тому, хто прийшов у приступи, тобто приступив на господарство дружини, – Приступ’юк. Багато прізвищ виникло від прізвиськ, про етимологію яких можна лише здогадуватися. Чи прізвище Хмур виникло від того, що хтось був похмурий, а Мороз – бо хтось був холодний у відношенні до інших людей? Цього зараз не можна до кінця визначити.

Форми підляських прізвищ

Дослідники звертають увагу на те, що початково на Підляшші популярними були форми з суфіксом -овіч, згодом – із закінченнями -ік, -ик. Уже у XVII ст. поширилися прізвища з -ук, -чук на кінці, характерні для Волині, Галичини й Полісся. Вони зараз найпопулярніші на Північному Підляшші, де переважна більшість православних зветься Iwaniuk, Lewczuk, Wasiluk, Stepaniuk, Karpiuk, Tichoniuk, Kondratiuk, Martyniuk тощо. Зустрінемо ці прізвища також на південь від річки Буг, однак там форми, характерні для української мови, дуже часто утворені від суто польських імен.

На Підляшші популярні також варіанти, що закінчуються на -icz: Konachowicz, Kononowicz, Ławrynowicz, Klimowicz. Від назв місцевостей утворено прізвища з закінченнями -ski, -cki, -dzki: Telatycki, Czyżewski. Трапляються також форми на -ko: Puczko, Minko, Sołomianko та інші.

Основою підляських прізвищ були передусім говіркові українські форми, хоча часто місцеві парохи, які після Замойського синоду 1720 року почали вести церковні книги польською мовою, полонізували їх. Тому від імені Василій утворені, наприклад, Wasiluk (найбільш характерна форма), Wasyluk, Bazyluk, Bazylewicz.

Після ліквідації унії в 1839 році, за російських часів, підляські прізвища русифікували. У XX ст. польські урядовці або переймали ці спотворені форми, або погано розшифровували, творячи різні мовні гібриди. З’явилися такі варіанти, як Gierasimiuk (хоча в підляських церковних метриках з XVIII ст. є лише Harasimiuk), Gawryluk (раніше був лише Hawryluk), Grygoruk, Grigoruk (колишнє Hryhoruk)

Як звався батько – так і син!

Підляські прізвища переважно патронімічні. Багато подібних форм знайдемо й серед прізвищ польських політиків, журналістів та відомих людей, що свідчить про підляське походження їх самих або їхніх предків. Вони утворені від народного варіанту церковнослов’янського імені батька, часто зі збереженням українського звучання: Chwedoruk – від імені Хведор, тобто народного варіанту імені Федір, Kuźmiuk – від Кузьми, Sawczuk – від Сави.

Етимологію багатьох форм дуже легко розшифрувати, бо ж ніяких сумнівів не викликає факт, що Іванюком називали чоловіка, батьком якого був Іван, а Мартинюком – сина Мартина.

Проблеми з’являються тоді, коли підставою прізвища стало дуже рідке ім’я або форма, які вживали на обмеженій території. Тут на допомогу приходять записи в старих метричних книгах. Наприклад, звідки взялося підляське прізвище Wowotniuk? Виявляється, від рідкої форми імені Антоній – Wowtoni, яку фіксують, наприклад, метричні книги з XVIII ст. колишньої уніатської парафії у Чижах. А прізвище Półjanowicz? Це просто перекручена форма імені Полієн, яке в колишніх книгах записували як Pułujan, Połujan.

Дуже повчальним може стати візит на підляські кладовища, де від багатства форм імен та прізвищ справді голова йде обертом. Хоча ці форми записані або російською, або польською мовами, в багатьох із них збережена місцева українська вимова (Ostap, Никонор, Павол, Устыния, Бэнэдычук, Тихонюк, Мисиюк). Дуже цікавий, зокрема, цвинтар у підляських Клениках, де, як згадують старші люди, місцевий священник, обдарований немалою фантазією, називав дітей дуже рідкісними іменами (Хіона, Клєопа, Мамант, Онферій, Фауст тощо). Тому й на Кленицькому кладовищі знайдемо дуже оригінальні іменні форми, які стали основою не менш цікавих прізвищ. От, хоча б зовсім не популярне деінде ім’я Rozumnik, яке, ймовірно, стало основою підляського прізвища Rozumnik, ім’я Ананій – для прізвища Ananiuk, Потапій – Potapiuk, Улян – Uljaniuk тощо.

Як когось прозвали – так і залишилося нащадкам

Підляські прізвища – це не лише патронімічні форми. Вражає багатство варіантів, які виникли від вуличних прізвиськ, часто не дуже престижних. Народ не переживав за почуття інших: якщо сусід був кульгавий, то звали його просто – Кульгавий, якщо гаркавий – то так його в селі й кликали. Потім урядовець записував таке прізвисько як прізвище, також не замислюючись над почуттями «обдарованих». Так сільські нащадки успадковували від предків не лише рідну мову, культуру та найчастіше невеликий маєток, але й подібні прізвища, як, наприклад, Kulhawczuk, Kulgawczyk, Harkawy.

Про етимологію деяких назв можна лише здогадуватися. Tołkacz виникло від назви приладдя чи тому, що предок особи з таким прізвищем не був надто розумним?

Цікаві форми прізвищ, утворені від апелятивів, тобто загальних назв, можна зустріти хоча б у підляському селі Крив’ятичі. Основою багатьох із них є говіркові українські форми: Bobik, Drużba, Konopla, Pyż, Rogoza, Żurawel, Żurawl.

Цікаві відапелятивні прізвища можна знайти в колишніх церковних книгах. Для прикладу, в метриках XVIII ст. парафії в Чижах зустрічаємо досить цікаве прізвище Pokinsocha. Зараз у місцевій традиції воно функціонує в перекрученій формі як вуличне прізвисько жителів одного села, яких називають Покінцахови.

Жителі села Збуч на початку 1940-х років. Фото з домашнього архіву авторки

Прізвища – джерело знань про тодішній світ і говірку

Прізвища розкривають перед нами світ давніх імен, показують, як колись люди прозивали один одного. Крім того, з них можемо довідатися про рід діяльності тодішніх підляських селян (Kusznieruk, Czaban, Mularczuk, Olejniczuk, Stelmaszuk, Tokarczuk, Traczuk, Tesluk). Серед подібних прізвищ функціонують перекручені форми: наприклад, підляські прізвища Goral, Goralczuk, Góralczuk зовсім не пов’язані з горами. Вони виникли від слова «ґуральник», яке означає робітника на спиртово-горілчаному заводі.

Підляські прізвища вказують також на сімейні відносини та позицію людини в сільській громаді. Можна здогадуватися, що прізвище Pasyniuk присвоєно чоловікові, який був пасинком; Bliźniuk – одному з близнюків. Цікавими є прізвища Prymaczuk, Prymak, Prymaka. На Підляшші примаком звуть або чоловіка, прийнятого в дім дружини (приймака), або чоловіка, який прийшов жити до бездітних господарів. За те, що він їх догодовував, отримував їхнє господарство. Отже, в залежності від села прізвище може мати зовсім іншу етимологію.

Підляські прізвища зацікавлять і діалектолога. Попри те що багато з них функціонує в русифікованому та полонізованому варіантах, це джерело знань про місцеві говіркові форми. З суто підляських варто звернути увагу на: Korcz, Krot, Szczygoł, Worobiej, Zazula, Orabczuk (ораб – горобина), Chamutowski, Kużel, Łopatiuk, Sołomianko, Kołbasiuk, Kołmier (говіркове ковніер – комір), Seredyński.

Пишучи про прізвища, звичайно, слід бути обережним, оскільки кожен регіон має свої особливості. Часом дуже легко помилитися, наприклад, виводячи прізвище Sołowianiuk від солов’я, а Laszuk від Ляха. Обидві форми патронімічні – перша від підляського варіанту імені Сила – Соловіян, друга – від імені Ляш, тобто Ілля.

Фото з домашнього архіву авторки

4. Жителі села Збуч на початку 1940-х років.

Поділитися:

Схожі статті

Лавреати Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік

Підляський науковий інститут ■ Cпонсорована стаття ■ №52, 2023-12-31 Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*