Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №20, 2018-05-20

Проголошено фіналістів 17 конкурсу «Художня подорож Гестії». Журі конкурсу захопилося роботами 25 молодих митців з усієї Польщі. Серед них є й українка з Варшави Оля Туз. Лауреати поїдуть на мистецьке стажування до Нью-Йорка та Валенсії.

«Ні мир, ні війна»

Оля Туз торік захистила ліценціатську роботу в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві на факультеті мистецтво медіа. Назва її дипломної роботи – «Ні мир, ні війна». Саме цю роботу вона подала на конкурс «Художня подорож Гестії».

– Моя робота стосується теми війни в Україні, – розповідає Оля. – Я вибрала цю тему на другому курсі. Саме тоді ми мусили підготувати мистецьку працю на тему «близькість».

Дівчина не приховує, що серед важливих справ у її житті є теж Україна, куди вона їздить кілька разів на рік.

– Коли я говорила знайомим, що їду в Україну, всі боялися, щоб мені там щось не сталося. Проте на вулицях українських міст я не відчувала, що йде війна, – продовжує свою розповідь дівчина, – ці два cвіти, тобто страх людей перед війною і мирне повсякденне життя українських міст довго в мені жили. Так народжувалася робота «Ні мир, ні війна». Я свою працю зробила методом монотипії. Цей художній напрямок можна назвати найдавнішим способом копіювання.

Монотипія – це різновид графіки, виконуваний шляхом малювання на гладкій поверхні, яка не поглинає фарби. У своїй роботі авторка намагалася показати розмежування війни на сході України від повсякденного життя. Вона зазначає, що наш спосіб сприйняття конфлікту ніколи не наблизиться до реального досвіду людей на окупованих територіях. Своєю роботою також хотіла показати, що спосіб подачі інформації у засобах масової інформації про війну в Україні зумовлює відірвання та дегуманізацію трагедії.

Роботу Олі показували, зокрема, в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві.

У липні минулого року художній проект «Ні мир, ні війна» відзначив ректор академії. Оля Туз – це єдина студентка вечірнього навчання, працю якої зауважено.

– Це якоюсь мірою мені допомогло перевестися на денне навчання в академії, – радіє Оля.

Стажування та комерційне замовлення

Конкурс «Художня подорож гестії», у якому бере участь українка, – це частина польського арт-ринку. Він дає молодим художникам реальну можливість професійного розвитку. О. Туз говорить, що він скерований до студентів і випускників мистецьких шкіл, які займаються живописом і фотографією, а також до художників-перформерів.

Дівчина була однією з 400 осіб, які зголосилися цього року на конкурс. Це студенти ІV і V курсів художніх напрямків усіх польських університетів. Троє або четверо фіналістів, роботи яких вибере журі, матимуть можливість поїхати на художнє стажування у світових центрах сучасного мистецтва – Нью-Йорку та Валенсії. Крім того, один із фіналістів може отримати комерційне замовлення на артистичну роботу і шестимісячну стипендію (12 000 злотих).

Оголошення переможців відбудеться 25 червня на відкритті фінальної виставки в Музеї над Віслою – філії Музею сучасного мистецтва у Варшаві. Виставку буде можна подивитися до 4 липня.

Пристрасть народжується в дитинстві

Оля Туз працює фотографом-фрилансером у майстерні однієї з варшавських художниць. Як зізнається, фотографія – це її пристрасть.

– Особливо аналогова фотографія, – уточнює дівчина і пригадує, що таке зацікавлення має змалку. – У дитинстві мама часто показувала мені свій фотоапарат. Це, певно, був свого роду поштовх. Коли я виросла, у Ґіжицьку почала брати участь у різних майстер-класах з фотографії. Мені подобається аналогова фотографія, бо дозволяє відірватися від цифрового світу. Я дуже люблю сама проявляти фотографії. Тоді відчуваю, що я творець.

Коли Оля їхала на навчання до Варшави, думала, що буде працювати виключно з фотоапаратом. Проте сталося так, що вона захистила ліценціат у майстерні живопису. Оля вважає, що цей досвід розширює її можливості і перспективи.

– Певно, багато-хто задумується, що можна робити після навчання в акадамії мистецтв. Маючи таку професію, треба пробиватися зі своїми роботами на різні конкурси, добиватися ґрантів. Проте я надіюсь, що моє професійне життя буде пов’язане cаме з мистецтвом. Мені надзвичайно важливо, що мене підтримують мої близькі. Це дає комфорт для того, щоб творити, – переконує Оля Туз.

Поділитися: