«ХОЧЕМО показати різні культури…»

Розмовляла Анна Коженьовська-БігунКУЛЬТУРА2011-03-02

{mosimage}

Розмова з ОКСАНОЮ БАГРІЙ, художницею, студенткою Європейської академії мистецтв, ініціаторкою проекту двомовної книжечки для дітей “Світ казки”

Як виникла головна ідея книжки “Світ казки”?
-Вона зажевріла дуже давно, коли я приїхала до Польщі і почала тут жити й працювати. Я побачила, що багато польсько-українських сімей має мовні проблеми, що діти, які тут живуть, дедалі менше розмовляють українською мовою. Вважаю, що саме казка – це така література, яку можна читати дитині перед сном і яка взагалі може бути для неї цікавою. Крім цього ми, дорослі, також часом любимо почуватися, як діти, і ввійти у світ казки.

Важливе для мене було те, щоб книжка з’явилася двома мовами – польською та українською. Мені просто хотілося зламати стереотип українців, які приїжджають до Польщі: я зустрілася з тим, що поляки не дуже добре до них ставляться. І я просто хотіла показати, що українська культура є така ж багата, і так само може багато чому навчити дітей. Тому книжку видано двома мовами. Поляки також можуть почитати українські казки й дізнатися, що українці – це не тільки люди, які приїжджають сюди на заробітки, але що Україна – це розкішна, розвинена культура.

Тут є буквально декілька казок. Чому саме ці попали в книжку?
-Так, тут є три казки. Перша – “Чому зайці сірі?” – то жартівлива казка. Буває, що кожен ставить собі це питання. Цей текст має трохи освітній характер. Діти в процесі навчання мають не тільки розвивати свої здібності, але також навчитися позитивної настанови до життя. “Чому зайці сірі?” – то таке філософське питання, на яке можуть відповісти і дорослі, і діти. Друга – це казка “Ох!”. Мені здається, що немає її відповідників у казках інших народів. Ми дуже багато попрацювали з Надією Лукашевич, яка була асистенткою цього проекту, і з Тетяною Родненковою з фонду “Наш вибір”. Ми читали багато казок і саме дійшли до висновку, що “Ох!” – це суто українська казка.

Чому лише три казки? Чи це достатньо, щоб зламати стереотипи?
-Наш проект брав участь у конкурсі на фінансування. Ми не змогли зробити більше за гроші, які отримали. Це єдина причина.

Хто фінансував проект?
-Фонд “Inna przestrzeń”, який знахо диться у Варшаві. А взагалі ідея виникла в редакції порталу “Kontynent Warszawa”, який організував курси для іноземців і в рамках цих курсів можна було виграти ґрант.

Хто був автором опрацювання й ілюстрації?
-Якщо йдеться про ілюстрації, то Вікторія Яцура, Малґожата Байка і я. Тетяна Родненкова займалася підбором казок, а Григорій Сподарик з редакції “НС” переклав їх польською мовою. Я була координатором проекту.

Важко малювати для дітей?
-Важко. Вони мають свій світ, якого ми, дорослі, уже не розуміємо. Маємо вже свої проблеми і дуже міцно від цього світу віддаляємося.

Як довго ви працювали над цією книжкою? Виникає враження, нібито дуже коротко, бо тут є трошки помилок…
-Ми мали місяць. Це дуже мало, тому трапляються помилки, але тільки на інформаційних сторінках. У казках їх немає.

Чи плануєте видавати ще інші книжки?
-Маю надію, що видамо серію книжок, не тільки українською мовою, але також мовами інших націй, які живуть у Польщі, наприклад, татарською чи китайською. Хочемо показати в цій серії різні культури.

“Світ казки” ви роздаєте безкоштовно. Де його можна отримати?
-Щоб отримати цю книжку, треба написати до редакції порталу “Kontynent Warszawa” (redakcja@kontynent.waw.pl) або до фонду “Inna przestrzeń” (inna@przestrzen.art.pl) – і ми роздамо книжки, скільки буде потрібно.

“Наше слово” №10, 6 березня 2011 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*