Гірка для українців олімпіада у Пхьончангу

Оксана АндрієвськаУКРАЇНА№9, 2018-03-04

Жодного разу з часів незалежності українська збірна не поверталася з Зимових Олімпійських ігор із більш ніж двома нагородами. В американському Солт Лейк Сіті 2002 та канадському Ванкувері 2010 р. команда взагалі не здобула жодної медалі. Але чомусь лише остання Олімпіада в Кореї, здається, зачепила кожного вболівальника особисто. Мережа кипить від обурення: одні пропонують вигнати тренерів, інші – вказати на двері заслуженим ветеранам у деяких збірних, треті – скаржаться на мізерне фінансування українського спорту.

Джерело: New-York Times

«Золотий стрибок» та «щаслива» лопата
Якщо ви зайдете на сторінку The New York Times у Facebook, на фотографії профілю побачите фіґуру, що зависла між зірками та розпорошеними сніжинками. Це – українець Олександр Абраменко під час свого переможного стрибка в Кореї. Мабуть, більшість з українців, що не надто цікавляться спортом, дізналися про існування фристайла в Україні після того, як Олександр ступив на першу сходинку п’єдесталу пошани. Утім, для 29-річного спортсмена, ця олімпіада – вже четверта поспіль. У Сочі він став шостим. Крім того, Абраменко – не одноразовий призер етапів Кубка світу, а 2015 р. у Мінську здобув перемогу.

Крім Абраменка, у фристайлі Україну представляли Ольга Полюк і Тетяна Петрова. Меккою українського фрістайлу вважається Миколаїв. Там цим видом спорту почали займатися ще у 80-х рр.. Утім, тренуються українські фристайлісти за кордоном, переважно в Білорусі. Єдиний вітчизняний трамплін на узбережжі річки Південний Буг мали відреставрувати ще 2014 р. Приземлятися з цієї гірки можна тільки у воду, а тому ним можна було користуватися лише влітку. Зараз спортивний об’єкт, де Абраменко розпочинав свою кар’єру, скоріше схожий на інсталяції до постапокаліптичного фільму.

Всі, хто спостерігав за виступом Абраменка, бачили як за нього переживав його тренер Енвер Аблаєв. Як кричав, у якому напрямку дме вітер, щоби спортсмен врахував траєкторію вже в польоті. «Саша!!!» – довго лунало олімпійською трасою, так Аблаєв святкував останній стрибок Абраменка. Після перемоги більшість спортивних журналістів фотографувалися не лише з атлетом, який приніс Україні третє в історії «золото» Зимових ігор, але й зі «щасливою» лопатою тренера Олександра в кольорах українського прапора, яку він возить на всі старти підопічного. Перефарбував її Аблаєв, щоб не губити, як тільки перефарбував, – Абраменко виграв етап Кубка світу.

Біатлон: від зради до перемоги
Від Ліллегамера 1994 до Пхьончанга 2018 Україна спромоглася здобути 8 медалей. 7 – Олімпійських ігор, 8 – медалей. П’ять з восьми – у біатлоні. Тому цей вид спорту для України є традиційно пріоритетним зимовим видом. При всій повазі до срібної медалі Олени Петрової, бронзових нагород Валентини Цербе і Лілії Єфремової та великих сподівань на Олену Зубрилову, масово біатлоном у нашій країні стали цікавитися за кілька місяців до Олімпіади в Сочі 2014 р. «Золота» четвірка Олена Підгрушна, Юлія Джима, Валентина та Віта Семеренки вийшли на старт, попри заборону МОК (Міжнародного олімпійського комітету) з чорними пов’язками на знак трауру за загиблими під час мирного протесту на Майдані. Росія намагалась «усміхатися» на публіку і нести у світ мирний вогонь олімпійських ігор. Біатлоністки, що, до слова, активно підтримували Майдан, були фаворитками в естафеті. Та й сама трансляція з Красної Поляни була чи не єдиною подією, яка хоч на секунду могла відволікти людей від того, що відбувалось на вулицях. Господарки – росіянки жадали виграти вдома. І це додавало ажіотажу під час змагань в естафеті. Утім, їм довелось задовільнитися другим місцем, якого потім їх позбавили через позитивні допінг-проби. Саме те «золото» українок на фоні трагічних подій підігріло інтерес до цього виду спорту. Але змагання в Кореї для біатлоністів не були врожайними.

Найкращим особистим результатом стало 14 місце Віти Семеренко у спринті. В мережі вболівальники критикували тренерський склад збірної, писали неприємні приватні повідомлення спортсменкам у соцмережах. Загальний настрій збірної став зрозумілий після індивідуальної гонки на 15 кілометрів. Анастасія Меркушина на третьому вогневому рубежі допустила три промахи та посіла 70-ту сходинку. Відразу після фінішу 23-річна спортсменка розплакалась у прямому ефірі, відповідаючи на запитання журналістки Першого національного: «Я нічого не можу сказати у своє виправдання, справді. Я не розумію, що сталося (…) Не думаю, що це емоції. Це якась помилка». Одна з лідерів збірної, Валентина Семеренко, була в розпачі, визнала, що дуже стомилась. Пізніше її відсутність у складі команди на естафету викликало обурення серед фанатів біатлону. Сама Валя, за словами її сестри, проплакала чотири години поспіль, коли дізналась, що не бігтиме естафету. Після цього олімпійська чемпіонка Сочі жорстко прореаґувала на рішення тренерського штабу в Facebook: «Знаєте, вболівальники, в нас не команда, а просто ж… Тренер навіть зборів не провів і не повідомив, чому так мене кинув». Перед товаришками в команді Семеренко пізніше перепрошувала, але анонсувала: «Після олімпіади чекайте на нові сенсації. Все таємне колись стає відомим».

Санний спорт і скелетон
Падіння саночника Андрія Мандзія на швидкості більше ніж 100 кілометрів на годину та його намагання повернутися на санки не пройшли повз увагу українського глядача. Попри старання уродженця Тернопільщини в загальному заліку він опинився на останній, 40-й позиції. Завдяки Лілії Лудан, що брала участь у трьох олімпіадах і двічі займала 6-ту позицію (2002 та 2006) про санний спорт говорили багато і побудувати пристойну трасу теж обіцяли неодноразово. Після виступу Мандзія журналісти перевірили, як виглядає єдина санна траса в країні, що в Кременці. Крім того, виявилось, що сани, на яких Мандзій брав участь у іграх, він збирав сам у власному ґаражі, з деталей, які закупила Федерація санного спорту України. Критика від уболівальників та журналістів посипалась у сторону НОК та міністра молоді і спорту Ігоря Жданова. Той, у свою чергу, обвинуватив журналістів і спортсмена у брехні. І скористався соцмережами, щоб опублікувати список закупленого обладнання для всіх зимових видів спорту. Уболівальники були невблаганними, пригадали Жданову обіцянки відновити трасу, той відкоментував, що працює над цим болючим питанням.

Владислав Гераскевич

Надзвичайно успішним став виступ українця Влада Гераскевича у скелетоні. Він посів 12-те місце. Цей 19-річний спортсмен став першим скелетоністом в історії незалежної України, який зміг потрапити на олімпіаду. Умов для тренувань у нього, як і в Мандзія, в Україні немає. Тому спортсмен з батьком-тренером тренується в Латвії, що дозволила українцеві використовувати свою базу. «Збірна Латвії надала нам таку підтримку, без якої ми не пройшли б і половини шляху», – розповідав уболівальникам батько олімпійського дебютанта Михайло Гераскевич.
У підсумку на ХХХІІІ Олімпійських іграх Україна посіла 21 сходинку в загальному заліку. З-поміж 33 спортсменів-учасників єдину нагороду – «золото» – здобув фристайліст Олександр Абраменко. Ці олімпійські ігри викликали велике зацікавлення навіть серед випадкових уболівальників та, часом, велике розчарування результатами й умовами, у яких олімпійці мають готуватися до найважливішої спортивної події чотириріччя. І коли після змагань спортивних пар у фіґурному катанні на першу сходинку п’єдесталу сходила колишня українка, а тепер громадянка Німеччини, Альона Савченко, багато хто порахував, скількох талановитих спортсменів може втратити Україна до Олімпійських ігор у Пекіні 2022 р. ■

Поділитися:

Категорії : Україна

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*