В. ЗютекКУЛЬТУРА2008-12-03

{mosimage}

Варшавський інтердисциплінарний фестиваль “Етнічні інспірації” вже сьомий раз відбувався у Будинку культури “Раковець” – тут протягом тижня, від 17 до 22 листопада, домінувала етнічна музика і тематика. Цій важливій культурній події в столиці Польщі цього року надала свій медіа патронат газета “Наше слово”, та й нагода для цього була чудова, бо українську музику тут широко представлено у різних відмінах.
Вже першого дня, хоч був понеділок і дощило, публіка прибула численно. Фестиваль офіційно розпочався коротким вернісажем виставки фотографій мандрівників, привезених з їхніх подорожей, а відразу після нього відбулися два зовсім різні концерти, які об’єднувала інспірація фольком.

Спочатку виступила Юлія Дошна, яку представляти не треба, бо вона сама по собі становить високий клас. У першій частині її виступу прозвучали традиційні лемківські пісні, сповнені теплої меланхолії й елементів неофольку (співачка виступала з гітаристом Кшиштофом Петрухою). Юлія, як завжди, зачарувала своїм голосом і душевним спокоєм, а разом з тим причинилася до того, що хоч на деякий час Лемковина загостила у Варшаві і зашуміли дерева, повіяв гірський вітер… Друга частина – це новий матеріал, тобто сучасні пісні і співана поезія, зокрема твори Є. Гарасимовича. “Книга волоцюги” і пасторалки були несподіванкою, однак Юлія майстерно передала красу і суть цієї поезії. Після концерту вдалося поговорити з Юлією і довідатися, що в приготуванні вже нова платівка.
Другий концерт, що відбувся того ж дня, теж був сповнений українських звучань, а це за справою київського ансамблю “АтмАсфера”, яка виступала у Польщі вже далеко не перший раз. Музиканти заграли досить різні мелодії, в яких можна було віднайти і український фольклор, і елементи джазу, а навіть прогресивний рок. Спільною канвою були для них тексти, що виконувалися прадавньою мовою – санскритом. Фактично це були мантри, що дають сильний заряд позитивної енергії. Особливо увагу привертав барабанщик, який досконало грає на тарабуці, і можна сміливо сказати, що це саме він лідирував на сцені.
Обидва понеділкові концерти мали спільний знаменник, тобто українські мелодії, а кожен з них був досить своєрідною і неповторною їх інтерпретацією.
У четвер публіку “Раковця” полонила чудова співачка (і акторка) Олена Леоненко, яка походить з Києва, а тепер мешкає у Варшаві та виступає постійно в театрі “Атенеум” у спектаклі “Ніч з Вертинським” за сценарієм Я. Ґловацького. Цим разом вона представила програму, створену спеціально до фестивалю – “Пісні моєї матері”. У ній не було випадкових творів, бо склалися вони у цикл, що розказував про жіноче життя від дитячих років та дівування, через шлюб, заміжжя, аж до самої старості. Ці пісні співала колись Олені її мати, а тепер артистка виконала їх у власній мистецькій інтерпретації разом з Марком Валавендером. Великою несподіванкою була “Дума про Марусю Богуславку”, що прозвучала зі сцени на цьому концерті – як пояснила Олена, передав їй цей “Плач невільників” Микола Будник, який навчився його безпосередньо від справжнього кобзаря, що чудом уник участі в горезвісному “сталінському з’їзді кобзарів”. Загалом цей виступ мав дещо спільного з понеділковим концертом Юлії Дошни, та хоч і був більше стилізований художньо, однак це не змінює факту, що й Олена добре володіє народною манерою співу, а довела це… щедруючи.
Суботній фінал “Етнічних інспірацій” цілком належав краківській співачці Йоанні Словінській, яка прибула на фестиваль з програмою, в основі якої лежить її найновіша платівка “Можеш бути”. Це досить вдалий музичний експеримент з перекладанням польських традиційних пісень (головним чином люблинських і малопольських) на сучасне звучання, наближене до популярної музики. Тому Йоанна Словінська заграла цікаві фольк джазрокові комбінації, не обмежуючись тільки до польських пісень, бо були тут і балканські та своєрідне поєднання “Аркана” й “Верховини”.
Варто зазначити, що цьогорічний фестиваль проходив під гаслом “Damy Folku!” З польської мови це можна перекласти на два способи, тобто, поперше, “заграємо фольк”, але й також “дами фольку”, – тому теж на концертах переважали саме жінки. Крім згаданих уже дам фольку, виступили ще й словацька зірка world music Суі Весан, Ніна Стілер з програмою єврейської музики та Анна Яґельська з сефардійськими піснями. На сцені можна було теж побачити фольк рокову групу “Аяґоре”, що вже давненько не бувала в Варшаві, та іскрометний “Макс Клезмер Бенд”.
“Етнічні інспірації” – це не тільки музика, а також мультимедійні та кінопрезентації. Цього року вони були своєрідною подорожжю по всьому світі. Почалося з південносхідного Мазовша (фільм про ткацькі традиції цього реґіону, що вже зникають), далі шляхом через Кашуби (показ прадавнього обряду “Страчення шуліки”), Болгарію (матеріал Яцека Грекова з фольклорного фестивалю в Копривштиці) та врешті через чеську Прагу примандрувати до Марокко (показ слайдів клубу мандрівників “Ярема”, представлений Вільчином Варшицем і Славомиром Рибацьким).
На фестивалі цього року вперше появився танець – після деяких концертів можна було навчитися українських, польських, французьких, грецьких, македонських, сербських і болгарських танців, а заняття професійно провела відома варшавська популяризаторка фольклору Анна Абрамович.
Фестивальний тиждень пролетів швидко. Та вже за рік відбудеться він знову і є вже перші плани, яких поки що не зрадимо.

“Наше слово” №49, 7 грудня 2008 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*