Анна Вінницька ■ ГРОМАДА ■ №17, 2019-04-28

Перший такий концерт зібрав у Лютеранському центрі в Кошаліні вірних греко-католицької, римо-католицької, православної та євангелістсько-аугcбурзької церкви. Останній, власне, належить ідея організації екуменічних концертів до Великодніх свят. Подібні зустрічі вже проводилися напередодні Різдва.

Кожна церква дещо по-іншому проявляє свою любов до розп’ятого Христа, тому організатори хочуть показати багатство великопостних пісень у різних церковних традиціях, вірні яких протягом багатьох років живуть поряд, – це насамперед наше душевне багатство, яким варто ділитися. Аскетичне виконання великопостних наспівів допомагає стишитися перед Великим тижнем і  душевно підготуватися до Великодніх свят.

– Cлово Боже, яке переживаємо нині в усіх церквах, хоча й у різний час, – це опис Страстей Господніх.

«А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп’яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч. Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!… » (Євангелія від Луки 23:33–34).

– Це картина, яку переживаємо в усіх церковних традиціях, коли бачимо Ісуса Христа, що страждає задля спасіння людини. Сьогодні ми почуємо, як різні традиції і різні композитори описують та оспівують цю правду, – сказав на відкритті концерту кс. Януш Стащак, парох євангелістсько-аугсбурзької парафії в Кошаліні.

Гості, які зібралися в Лютеранському центрі, могли послухати великопостні наспіви у виконанні хорів традиції греко-католицької, римо-католицької та лютеранської церков. У їхньому виконанні ми почули, зокрема, пісні «Страдальна мати», «Вечері Твоєї тайної», «Моліться, батьки», Псалом 77 Миколая Ґомулки, «Ubi Caritas» норвезького композитора Ola Gjeilo, «Отче наш», «O crux ave» литовського композитора Rihardsa Dubry, «Голгофа» чи «Оливковий сад».

Українців представляв парафіяльний хор греко-католицької парафії з Білого Бору.– Зустрічаємося тут як християни – це, на мою думку, дуже важливо. Очевидно, перспектива повної єдності  ще в нас попереду, але саме такі екуменічні концерти, які організовуються з нагоди чи то різдвяних, чи великодніх свят, демонструють нам важливу істину: попри те що існують між нами відмінності, ми віруємо в ту саму правду й догми. Натомість екуменічний характер зустрічей допомагає нам усвідомити, що ми постійно шукаємо спільних доріг до повної церковної єдності. Тож подібні зустрічі показують наше християнство, побратимство, просто любов один до одного, – каже о. Маріуш Дмитерко, парох греко-католицької парафії у Білому Борі. А кс. Януш Стащак додає:

 – Християнська церква завжди була багатогранною у своєму поєднанні різних традицій: єрусалимської чи антіохійської. Отже, для нас дуже важливим є не лише демонструвати та поважати цю різноманітність, але й доносити один одному думку, що розмови про важливі справи можуть відбуватися різними мовами, при тому що їхня суть завжди залишається тією самою. А коли торкаємося найважливішої таємниці християнства, тобто смерті Спасителя та його воскресіння, хочемо показати, що попри різну віросповідну вразливість – правда  одна, – каже кс. Я. Стащак.

Не так часто отримуємо можливість слухати великопостні пісні, оскільки не кожен хор має їх у своєму репертуарі, тому тим більш цінною є ця ініціатива. Натомість кожен діалог, в цьому випадку – віросповідний, наближує нас до повнішого розуміння один одного та пошани до традицій різних народів, що в нинішній час вкрай необхідне.

Фото Анни Вінницької

Поділитися: