■ ПОГЛЯДИ ■ 2010-02-12
{mosimage}
ФЕЙЛЕТОН
Зособливим занепокоєнням я прочитав повідомлення головних щоденних газет Польщі, тобто “Жечпосполитої” та “Ґазети виборчої”, а також місцевих газет, зокрема, “Ґлосу Поможа”, що над нашою країною знову нависла небезпека у постаті духу Степана Бандери. Я вважав, що загроза минула ще тоді, коли не пустили на територію країни велосипедний рейд, організований на його честь. Таке рішення було слушним, оскільки невідомо, що могло бути в шинах велосипедів. Можна однак припускати, що там містився якийсь газ, який міг би паралізувати життя в країні.
Тоді завдяки чуйності кресов’ян, вояків АК та ксьондза Ісаковича вчасно викрито, що понад двадцять велосипедистів, яких підтримував недремний дух Бандери, можуть становити потенційну загрозу для Польщі. Загрозу вчасно викрито, а цілий пелетон затримано ще на кордоні.
Проте дух Бандери не спить, як і дух цариці Катерини, – вони постійно витають над нами, змушуючи бути пильними. Особливо чуйними є кресов’яни та ветерани, з яких не один має досвід у боротьбі з українським націоналізмом та бандерівцями. Завдяки їхній чуйності нещодавно не пустили до нас команду велосипедистів – аж 20 молодих прихильників Бандери, що, безперечно, добре зналися на топографії території нашої країни (а як би інакше вони могли їхати!) і становили серйозну небезпеку. Хоч невідомо, чи не треба було тоді оголосити тривогу й поставити армію в стан найвищої бойової готовності. Проте рейд на територію країни не в’їхав і ситуація заспокоїлася. Можна було спати спокійно. Але так було недовго. Дух Бандери знову навис над країною.
Отож, президент України, відходячи з посади та прагнучи надати духові Бандери більшу силу дії (а з духами, як знаємо, жартувати не можна), нагородив його 20 січня почесним титулом. Надання такого титулу для духа не залишається без наслідків, оскільки напевно це зміцнює його силу. Тому нічого дивного, що польські кресов’яни разом із ветеранами та ксьондзом Ісаковичем (а він, як духовна особа, має більшу силу проти духів) посилили чуйність, що мало свій вираз у низці виступів у серйозній щоденній та суботньонедільній пресі. Можливо, вони вдалися до надто радикальних заходів, адже через такі повідомлення чимало громадян нашої країни втратило спокійний сон.
Так само чуйною була російська сторона. Аґенти служб державної безпеки, представлені в Росії та на сході України, теж пильнують, щоб – не приведи Господи – не дійшло до повної незалежності України (бо навіщо вона їй взагалі?). У цих служб та в кресов’ян спільна думка на тему С. Бандери, яка формувалася протягом довгого часу.
Пане редакторе! Дух Бандери, замість того, щоб спокійно спати, час від часу спричиняє велике занепокоєння. Це може вплинути на те, що кресов’яни, АК та ксьондз Ісакович об’єднаються в ім’я спільної боротьби зі спадкоємцями КДБ: це було би історичне поєднання, і воно вже в історії виступало. Однак я думаю, що дух Бандери цього не допустить – бо хто ж здатен перемогти духа? Отож чуваймо і спімо спокійно.
З пошаною,
кресов’янин з Бещад з акції “Вісла”
“Наше слово” №7, 14 лютого 2010 року
