Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №20, 2019-05-19

«Якщо про сталінських катів, що мордували поляків говорили багато й ставили їх перед судом, то чому досі не відповіли люди, які винні в тортурах і смерті українців у таборі у Явожні? Чому не знаємо про тих злочинців?» – говорить Ґражина Станішевська, член ради фонду «Калина».

Свідоцтво про звільнення з табору у Явожні 15-річного Теодора Терефенка. (Терефенко Теодор, син Олекси та Анастасії, нар. 25.03.1933 року в c. Безміхова-Горішня. Рільник. Затриманий 29.04.1947 року, він прибув до табору 14.05. 1947 року з арешту Повітового управління публічної безпеки у Саноці. Вийшов з Явожно 17 січня 1948 року. Таборовий номер 317). Фото надане Євгеном Місилом

– Збираємо гроші на соціальну стипендію для доктора Євгена Місила, щоб знайти, розробити й опублікувати документи та звіти про злочини, скоєні офіцерами польської комуністичної влади щодо українського та польського цивільного населення в’язнів табору в Явожні в 19471949 роках, говорить Ґражина Станішевська,
ініціаторка Польсько-українсько-канадського стипендіального фонду «Калина».

Досі завдяки збірці грошей, проголошеній у Facebook, фонду вдалося зібрати понад 13 тис. злотих на видання публікації. А потрібно 25 тис.

– Маємо дуже мало регулярних внесків (zlecenie stałe przelewu na konto – пол.). Тому вирішили проголосити збірку у Facebook. Думала, що швидко зберемо ці гроші. Але надійшло лише 13 тис. золотих. Це половина коштів, потрібних на забезпечення стипендії до кінця року, – пояснює голова ради фонду. Вона звертає увагу на важливість появи такого видання.

– Це важка тема, бо книга розповідатиме про табір, який з’явився у Польщі вже після війни. Мені дуже важливо, щоб публікація побачила світ, – для добра польсько-українських відносин та взагалі для Польщі, – заявляє членкиня організації.

Подібними спостереженнями ділиться Євген Місіло.

– Найважливіше, що жоден закон не визнав в’язнів Явожна, зокрема українців, жертвами сталінських чи комуністичних репресій. Польське законодавство виключило таку можливість. І це несправедливо, – заявляє Євген Місило і наголошує, що деякі молоді люди саме після публікації автором матеріалів в Інтернеті дізнаються про історію своїх дідів та прадідів, які пройшли через табір.

– Я своїми книгами хочу увічнити жертви Явожна, бо крім того, що люди там померли, вони досі не мають цвинтаря, навіть таблиці зі своїм прізвищем, – говорить історик.

Загалом у рамках стипендії, яка має завершитися в листопаді 2020 року, мають вийти дві публікації про табір у Явожні.

Перша з книг буде більш наукового характеру – історичний нарис про табір від моменту його утворення до звільнення з нього останніх українців у березні 1949 року. Міститиме теж біографічні довідки про всіх в’язнів з поділом на воєводства, повіти та села, звідки походять ці люди.

– Це показує географію репресій, адже в’язні-українці були майже з кожного села. У деяких випадках – по кільканадцять, навіть по кілька десятків осіб, – говорить Євген Місило.

Книга міститиме біографічні довідки всіх, хто загинув від тортур, голоду. У таборі згинуло щонайменше 162 українців у тому 6 жінок.

– Цінним у виданні є те, що, крім тюремних книг, я використав повний слідчий матеріал. Це документи з прокуратури, Служби безпеки та матеріали Військового районного суду в Кракові, тобто протоколи засідань суду, смертні вироки та протоколи з розстрілу, – перераховує історик.

Крім майже 4 тисяч біографій в’язнів-українців, також в’язнів іншої національності та засуджених, будуть теж біографічні довідки сотні офіцерів-слідчих, які проводили допити в таборі, відповідають за тортури, смерть й досі не покарані.

– Мені вдалося віднайти фотографії більшості з них. У книзі будуть також біографічні нотатки про таборові кадри – лікаря, коменданта, вартових тощо, – заявляє автор книги.

Досі ніде повністю не друкувався список в’язнів, засуджених, жертв та осіб, які відповідають за злочини. Видання вміщатиме копії документів, зокрема посвідок, підписаних в’язнями, що після виходу з табору у Явожні вони ніколи нікому не розкажуть про нього.

Друга книжка має стати розповіддю про табір на основі спогадів очевидців, колишніх слідчих, вартових тощо. Вона буде більш популярного характеру.

***

Для підтримки стипендіатів гроші можна вносити на рахунок фонду «Калина».

Номер рахунку: 14160014621879984320000001

Для іноземних переказів:

IBAN: PL14160014621879984320000001

SWIFT: PPABPLPKXXX

Polsko-Ukraińsko-Kanadyjska Fundacja Stypendialna KALYNA

ul. Krasińskiego 5a/10

43-300 Bielsko-Biała

Важливо написати призначення платежу: «Darowizna na cele statutowe» або «Darowizna na stypendium dla Jewhena Misiły».

Поділитися:

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*