Степан Мігус ■ ПУБЛІЦИСТИКА ■ №22, 2014-06-01
Висока оцінка співпраці воєвідських та деяких місцевих органів самоврядування і реґіональних адміністративних структур Вармінсько-Мазурського воєвідства з національними меншинами, висловлена їх представниками під час спільних засідань з Комісією національних меншин Сейму Польщі, не означає, на жаль, того, що у структурах меншин не виникають проблеми.
Два дні – 14 і 15 травня – згадана комісія, яку очолює депутат Сейму РП українець Мирон Сич, ознайомлювалася з життям-буттям національних меншин реґіону, серед яких найчисленнішу групу становлять українці, а за ними – німці, роми, білоруси і литовці. Загалом, це від восьми до десяти відсотків населення. На Вармії і Мазурах живе в близько півтора мільйона мешканців.
Ці приблизні дані, що їх оприлюднили, зрештою, і маршалок воєвідства Яцек Протас, і його уповноважений у справах національних меншин Віктор-Марек Лейк, і голова Комісії національних та етнічних меншин Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства Владислав Манькут, аж ніяк не «хотіли» потрапити до свідомості представників Міністерства адміністрації та оцифрування.
Директор Департаменту релігії і національних меншин Юзеф Ружанський волів покликатися на дані неґативно оціненого останнього перепису населення і говорив про 12–13 тисяч українців і близько 5-ти тисяч німців, а решту національних меншин перераховуючи практично лише в сотнях. Тимчасом, на думку самих українців, на Вармії та Мазурах їх проживає коло 60–80-ти тисяч, а німців – десь 20–25 тисяч. До тих даних схиляється і воєвідська самоврядна й адміністраційна влада.
Дві найчисленніші меншини належать до найбільш активних, часто організовуть різні заходи спільно. Оскільки німці можуть розраховувати значною мірою на свою духовну батьківщину, остільки українці не мають такої можливості, тому можуть розрахувати лише на себе та на матеріальні засоби з державних проектів і бюджету РП. Цього року завдяки зусиллям депутата Сейму РП Мирона Сича і головної влади ОУП вдалося зберегти досить скромну суму, призначену на діяльність українських неурядових організацій та їх видавництв. Ця сума є замалою, щоб активізувати культурно-освітню діяльність, але завеликою, щоб померти. Про це мовилося не лише в ході першого засідання сеймової комісії у сесійному залі Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства, а й під час робочої зустрічі в осередку Ольштинського товариства німецької меншини.
Український громадський актив має перед собою стіну, яку не подолати без створення певних форм бюджетної культурної діяльності. Практично від зламу 80-х і 90-х років минулого сторіччя місцеві відділи ОУП на Вармії і Мазурах намагаються переконати як держадміністрацію, так і самоврядну владу про створення реґіонального центру української культури з філіалами в тих місцевостях, у яких відчувається така потреба, з необхідним адміністраційним і творчим (хореограф, музичний інструктор, тощо) штатом. Самим місцевим самоврядним структурам це не під силу. Справу можна було б вирішити спільно з відповідними центральними державними установами (міністерствами). У масштабі держави це не такі вже й великі кошти. Отже, чимало залежить від доброї волі владних структур і сили арґументів зацікавлених таким вирішенням питання національних меншин.
На Вармії та Мазурах непогано розв’язане питання доступу національних меншин до публічних електронних засобів масової інформації. Українці мають свій ефірний час в Ольштинському радіо від 1958 р., який, за заявою Ольштинського відділу ОУП, 2001 р. збільшено до щоденних півгодинних передач. Однак проблема в тому, що від понеділка до суботи українські радіопередачі можна слухати лише в одній третині воєвідства. У всьому воєвідстві вони звучать тільки щонеділі. Інша проблема – це надто мала кількість матеріальних засобів, що виділяється на процес підготовки цих передач (один штатний працівник). Дуже добре, що згадані проблеми порушив під час засідання сеймової комісії член Крайової ради радіомовлення і телебачення проф. Стефан Пастушка, який пообіцяв штатне підсилення української редакції. Професор підкреслив також, що згідно з рішенням КРРіТ передачі для національних меншин самостійно підготовлюють їх представники.
Під час дводенного перебування на Вармії та Мазурах сеймова комісія прискіпливо розглянула й українське освітнє питання. Про цю проблему розмови велися спершу в Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Бартошицях, а пізніше продовжилися в ґурово-ілавецькій альма-матер. За даними Міністерства національної освіти, які представила його директор Ґражина Плошайська, у Вармінсько-Мазурському воєвідстві на рівні дошкільної освіти навчального року 2013/2014 української мови навчалося у 19-ти дитячих садках 74-ро дітей, у 34-х початкових школах і міжшкільних комплексах шкільної початкової освіти – 684 учні, у 22-х школах і міжшкільних комплексах і гімназіях – 258 учнів, у ліцеї в Ґурові-Ілавецькому і міжшкільному комплексі в Бранєві – 110 учнів. Загалом навчанням української мови охоплено 1126 учнів у 77-ми освітніх закладах різного рівня. Самі українці оцінюють, що це не дуже задовільна кількість, бо ж українських дітей є значно більше. Великою мірою вина, однак, лежить на боці самих батьків, але слід підкреслити, що до активності на цій ниві не заохочують і деякі закони, які забороняють переходити певні кількісні межі.
Мене шокує запис освітнього закону, який обмежує набір дітей до меншинних шкіл, – говорить Владислав Манькут, голова Комісії національних меншин Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства. Прийняття тільки одного учня понад ліміт коштує школу 600 тисяч злотих витрат, бо ж пропадають доплати на учнів. Цю справу треба вирішувати негайно.
Інше освітнє проблемне питання – це брак нових підручників для навчання українських дітей. Їх у час ринкової економіки відмовилися видавати Шкільні та педагогічні видавництва. Ґ. Плошайська поінформувала, що її відомство веде в цій нагальній справі розмови з видавництвом «Тирса», яке в майбутньому мало б видавати потрібні українські підручники. Такі розмови ведуться також і з майбутніми авторами цих підручників.
Високо оцінив дводенний візит комісії уповноважений маршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства у справах національних меншин Віктор-Марек Лейк.
– Це третій візит сеймової комісії до нашого реґіону, – говорить він. – Цим разом вона розглядала дві справи: проблематику функціонування національних меншин і справи, пов’язані з електронними засобами масової інформації та передачами для меншин, тобто українськими і німецькими, в Радіо «Ольштин» та українськими – в реґіональному Телебаченні «Ольштин».
Хочу зауважити, що представник Крайової ради радіомовлення і телебачення проф. С. Пастушка однозначно підкреслив, що передачі для національних меншин мають самостійно готувати представники цих громад. Він діяльність наших медійних осередків оцінив позитивно. Передачі надалі мають вестися мовами меншин, що особливо підкреслював представник КРРіТ. Другого дня комісія ознайомилася з функціонуванням шкіл національних меншин, у цьому двох українських Комплексів шкіл у Бартошицях та Ґурові-Ілавецькому, а також ромські класи в Ольштині.
На думку голови комісії депутата Сейму РП М. Сича, цей офіційний дводенний візит на Вармію і Мазури значно відрізнявся від засідань в інших реґіонах чи то на півдні, чи на сході Польщі.
– Хоч і на Вармії та Мазурах чимало проблем, то їх можна вирішити на рівні ґміни, повіту чи воєвідства, – каже депутат М. Сич. – Натомість, далеко не всюди це можливе. Комісія, перебуваючи на Вармії та Мазурах, відмітила, що треба вирішити питання українських передач у такий спосіб, щоб їх було чути не лише в третині, а в усьому воєвідстві, чого від понеділка до суботи включно, на жаль, немає. Комісія також розгляне питання пожвавлення громадської діяльності. У цьому випадку добре було б створити культурні центри національних меншин зі штатом для інструкторів, хореографів чи адміністраторів.
Після візиту на Вармію і Мазури комісія займеться рядом питань, пов’язаних чи то з українським радіомовленням, чи з освітою, чи з поліпшенням функціонування неурядових організацій меншин, які можна вирішити лише в центральних органах влади або установах, до цього покликаних. ■
